Header Image - СКЕЛЕТИ В ШАФАХ

Тепер органи влади не можуть бути засновниками або співзасновниками друкованих ЗМІ

державні ЗМІ

Верховна Рада прийняла за основу і в цілому проект закону про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ. За відповідне рішення проголосували 260 народних депутатів.

Відповідно до законопроекту, державні органи та органи місцевого самоврядування не можуть бути засновниками або співзасновниками друкованих ЗМІ.

У той же час глава профільного комітету ВР Вікторія Сюмар зазначила, що комітет рекомендує прийняти законопроект з пропозиціями Мін’юсту та викласти окремі статті прикінцевих та перехідних положень в такій редакції: “Офіційні друковані видання, видання Президента України, ВРУ, Кабінету міністрів України, Конституційного суду України , Верховного суду, вищих спеціалізованих судів, центральних органів виконавчої влади, інших держорганів зі спеціальним статусом, які видаються з метою опублікування нормативно-правових актів, рішень та інформації, обов’язковість опублікування якої передбачена законом, при підготовці яких не використовується творча праця журналістів …

Фінансування витрат на підготовку, випуск та розповсюдження офіційних друкованих видань здійснюється за рахунок і в межах коштів, що передбачаються для утримання відповідних центральних органів державної влади“.

Правда України

The post Тепер органи влади не можуть бути засновниками або співзасновниками друкованих ЗМІ appeared first on ПРАВДА УКРАЇНИ.

Підписано закон, що дозволяє спеціальну конфіскацію майна отриманого злочинним шляхом

спецконфіскація майна

Президент Петро Порошенко підписав закон, що дозволяє застосування спеціальної конфіскації до отриманого злочинним шляхом майну. Про це свідчить інформація на сайті Верховної Ради.

Згідно з документом, гроші, цінності, у тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках, на зберіганні в банках або інших фінансових установах, інше майно, передані особою, яка вчинила злочин, передбачений Кримінальним кодексом, третій особі, яка отримала чи набула у підозрюваного, обвинуваченого або засудженої особи майно, отримане злочинним шляхом, безкоштовно або в обмін на суму значно нижче ринкової вартості або знала, або повинна була знати, що мета такої передачі – уникнення конфіскації або спецконфіскації, підлягає спецконфіскації.

У той же час відомості щодо третьої особи повинні будуть встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Крім того, спецконфіскація не застосовуватиметься у разі вчинення особою злочину з необережності.

Як повідомляло агентство, раніше Рада дозволила застосування спеціальної конфіскації до отриманого злочинним шляхом майну.

За прийняття в цілому законопроекту №2541а проголосували 272 депутати при мінімально необхідних 226.

Правда України

The post Підписано закон, що дозволяє спеціальну конфіскацію майна отриманого злочинним шляхом appeared first on ПРАВДА УКРАЇНИ.

З 1 січня 2016 року товари з Європи до нас і навпаки, будуть возитися без мита

Україна і ЄС

Зовсім скоро правила торгівлі України з ЄС зміняться. А з ними поміняється і асортимент в наших магазинах. Вже з Нового року в дію вступає економічна частина угоди про зону вільної торгівлі з Європою. Журналісти з’ясували, що нам дасть, а що відбере договір.

Угода почне діяти з 1 січня 2016 р. Це означає, що з цього дня товари з Європи до нас, і навпаки, будуть возитися без стягнення мита. Однак у зв’язку з цим Росія вже заявила про введення заборон на імпорт українських товарів. Правда, поки не ясно, це буде повне табу, як з товарами з ЄС, або високе мито, яка зробить ввезення невигідним.

Експерти нагадують, що Європа відкрила свої ринки для нас в травні 2014-го. Це повинно було допомогти Україні вийти з кризи. В результаті, наші виробники заощадили близько $4 млрд. Тепер наша черга відкрити свої ринки для ЄС.

“Наші мита складають 10% на продукти і 5% – на промтовари, – розповідає економіст Андрій Блінов. – Це означає, що ціна в роздробі на імпорт відразу ж повинна знизитися на стільки ж. Поступово по 1-2% на рік зменшаться і митні мита, які, залежно від виду товару, складають 4-9% (9% – на автомобілі. – авт.). Але враховуючи, що ціни визначаються у валюті, споживач може не помітити здешевлення товарів через девальвацію гривні“.

Блінов вважає, що імпорт їжі не складе значної конкуренції нашої, так як привізні товари все одно виявляться дорожчими. Зате може подешевшати на 10% побутова техніка та оргтехніка. Наприклад, холодильники впадуть в ціні на 600-1000 грн і більше, мобільні телефони – на 150-500.

А ось автомобілі, насамперед старі, не подешевшають, оскільки з 2016 р в Україні заборонено ввезення машин, що не відповідають екологічному стандарту Євро-5, а вони коштують чимало і повинні бути не старше 2010 р роз’яснив нам Олег Назаренко.

За словами Олександра Охріменка, з 1 січня 2016 р тільки почнеться процес створення зони вільної торгівлі з ЄС, який, згідно з текстом угоди, розрахований на 10 років.

“Процес йде з травня 2014 р але дуже повільно, так як ринок ЄС забюрократизований і щоб українцям туди пробитися, треба отримати підтвердження, що їхня продукція відповідає євростандартам. Наші бізнесмени поки не готові, але багато хто вже адаптують техпроцеси – говорить Охріменко. – Реальні результати від асоціації з ЄС ми зможемо оцінити не раніше ніж через 10 років“.

Правда України

The post З 1 січня 2016 року товари з Європи до нас і навпаки, будуть возитися без мита appeared first on ПРАВДА УКРАЇНИ.

До кінця року ціна цукру в Україні може зрости до 20 грн за кілограм

цукор

До кінця року ціна цукру в Україні може зрости до 20 грн за кілограм, у зв’язку з тим, що цукрові лобісти не дають можливості імпортувати цукор, квоту на який надав Євросоюз.

Експерти прогнозують, що ціна на внутрішньому ринку буде продовжувати рости через дефіцит цукру, бо українські заводи цієї осені отримали на 37% менше сировини, ніж планували.

“Якби ціна залишалася на рівні минулого року, тобто 10-11 гривень за кілограм, то очевидно, що за 2-3 роки української цукрової галузі не стало б. Тобто не можна сказати, що це подорожчання цукру. Це приведення вартості цукру до адекватної ціни”,— зазначив директор цукрового заводу Віталій Сікорський.

Нагадаємо, Міністерство аграрної політики і продовольства України вважає, що поки немає об’єктивних підстав для подорожчання цукру.

Правда України

Професія ІТ-спеціаліста в 2015 році визнана найпрестижнішою в Україні

ІТ

За даними нового опитування, в 2015 році найпрестижнішою українці назвали професію ІТ-спеціаліста.

На сьогодні, за даними опитування, престиж професії визначається затребуваністю фахівців на ринку, рівнем складності і відповідальності праці, можливістю кар’єрного росту і наявністю в галузі відомих компаній-роботодавців. Але, напевно, основним показником престижності сьогодні є рівень матеріальної винагороди. Це підтверджують постійні лідери в ТОП найпрестижніших професій.

Традиційно рейтинг найпрестижніших професій очолюють представники ІТ-галузі. Троє з п’яти опитаних вважають їхню професію престижною. Не дивно, адже програмісти можуть похвалитися хорошою затребуваністю і високою оплатою на ринку праці. Друге місце посіли бізнесмени і власники свого бізнесу, з мінімальним відривом обійшовши топ-менеджерів і найманих директорів компаній.

На четвертому місці – юристи і адвокати. Нарешті, в п’ятірці лідерів розмістилися лікарі. Варто зазначити, що за рік медпрацівники спустилися з другої сходинки на п’яту, і в процентному співвідношенні престиж їхньої професії теж знизився. Якщо рік тому професію лікаря вважав престижною кожен четвертий українець, то зараз такої думки дотримується лише кожен п’ятий.

Покинули ТОП-10 найпопулярніших професій журналісти та архітектори. Але раптово з’явилися представники творчих спеціальностей (дизайнер, художник). Також повернулися в ТОП економісти і фінансисти, які займали десяту сходинку в 2013 році, але зникли з рейтингу до 2014 р.

Престижними стабільно вважають робочі спеціальності, а також роботу у сфері послуг.

Правда України

З 1 січня 2016 року «Укрзалізниця» підвищує тарифи на вантажоперевезення на 15%

Укрзалізниця підвищує тарифи

З 1 січня 2016 року «Укрзалізниця» має намір підвищити тарифи на вантажоперевезення на 15%. Це факт змусив нервувати виробників будматеріалів і забудовників. Зрозуміло, що першим доведеться закладати нові тарифи на перевезення у вартість своєї продукції, а другі автоматично підвищать ціни на житло.

В умовах економічної кризи в країні це може призвести до чергового спаду на ринку нерухомості, – пророкують експерти. Щоб мінімізувати прийдешнє подорожчання, будівельні компанії вже зараз думають, як змінити логістику, а виробники шукають спосіб знизити собівартість матеріалів.

«На жаль, є заводи, у яких альтернативи залізниці немає, особливо там, де йде транспортування на далекі відстані», — пояснив Іван Салій. На його думку, найбільше постраждають заводи, які використовують пісок, щебінь і цемент. «Товар порівняно недорогий, а от транспортна складова — висока, іноді вона досягає 50% в ціні продукції. Тому цегла і цемент подорожчають найбільш істотно», — запевнив він.

У список «залізничних» будматеріалів входять також арматура, цемент, деревина. «Арматура подорожчає найменше через кон’юнктуру ринку. Світові ціни на метал продовжують падати, і навіть на тлі валютних лихоманок в Україні до будмайданчика він доходить за меншою ціною, ніж, приміром, на початку нинішнього року: 9 тис. грн/т проти 12 тис. грн/т у січні 2015», — пояснив Андрій Романенко. А ось цемент, як вважає експерт, може зрости в ціні на 6-10%.

Зрозуміло, що, якщо вартість будматеріалів загалом по ринку зросте, забудовники будуть просто змушені переплачувати. Поки що у більшості компаній є складські запаси, яких має вистачити, як мінімум, на 2-3 місяці. Але з березня 2016 р. їм все-таки доведеться купувати будматеріали вже за новими цінами.

Забудовники в наступному році планують робити ставку на масштабні проекти — на великих ділянках, де після підведення інженерних мереж можна буде коригувати забудову в залежності від ринкової кон’юнктури. Якщо попит покращиться — збільшувати поверховість та площу квартир, зменшиться — шукати способи оптимізації проекту. Паралельно будуть спрощуватися технології будівництва, прогнозує Романенко.

Компанії намагаються перейти на бюджетну забудову. «Замість монолітно-каркасного будівництва будуть віддавати перевагу панельному. Припускаю, що можливе навіть повернення до цегляних стін як одного з найдешевших варіантів», — вважає експерт.

З ним згоден і аналітик SV Development Сергій Костецький: «Навіть газоблоки надто дорога технологія на сьогодні. Замість них будуть використовувати шлакоблоки, а зверху утеплювати найдешевшим пінопластом», — сказав він.

Правда України

За 2014-2015 роки кредитні спілки видали українцям близько 4 млрд грн кредитів

кредитні спілки

За 2014-2015 рр. кредитні спілки (КС) видали українцям близько 4 млрд грн кредитів, розповіла Вікторія Волковська.

«Це мало у світових масштабах, але враховуючи, що ніша КС – це люди з достатком нижче середнього, в 3-4 тис. грн – це дуже пристойна сума», – зазначила вона.

Таким чином, згідно з офіційними даними Нацкомфінпослуг, обсяг наданих спілками кредитів останні кілька років планомірно знижується: у 2012 р вони прокредитували людей на 2,7 млрд грн кредитів, в 2013 р – на 2,6 млрд грн, а в 2014 р – 2,2 млрд грн.

При цьому, кількість працюючих КС скоротилася не значно, як в банківському секторі (де проблемними стала третина установ). На сьогоднішній день працюють близько 580 таких фінустанов, тоді як в 2013 р їх було зареєстровано 624.

Однією з причин зниження обсягів кредитування стало пониження середніх сум позик, які користуються популярністю у цільової аудиторії спілок і, які самі КС готові надавати.

«До кризи 2008 р у всіх була своя ніша: банки кредитували фізосіб і юросіб на суми від 50 тис. І вище, а КС давали в борг більш дрібні суми – від 5 до 50 тис. грн. Але той криза внесла свої корективи і банки зайнялися споживчим кредитуванням», – пояснила Волковська. Втім, фінансисти недовго займалися дрібним фінансуванням. Новий кредитний криза вибухнула в 2014 р: банки зіткнулися з тотальними неповерненнями по дрібних позиках. Після чого багато призупинили таке кредитування.

«Але кредитні спілки відреагували по-іншому – скоротили розміри кредитів. Раніше видавали по 30 тис. грн, і навіть по 50 тис. грн, а тепер середня сума кредиту становить близько 12 тис.», – зазначила Волковська. Такі позички особливо затребувані в невеликих населених пунктах, де заробітна плата становить 2-3 тис. грн.

Кількість позик скоротилося. «До 2009 р кредитні спілки щорічно видавали в штуках порядку 1 млн позик. Зараз – десь 200 тис. штук. Але, все одно, це більше ніж видають банки», – зазначив Петро Козинець.

Погіршення статистики викликано не тільки скороченням кількості КС і зміною їх політики, а й втратами через анексії Криму і військового протистояння на Донбасі. «У нас дуже багато проблем із спілками в зоні АТО. Навіть ті, хто працюють в радіусі 200 км від цієї зони відчувають складнощі, оскільки люди роз’їхалися і їх дуже складно шукати. КС там працюють на знос. Приміром, у Маріуполі працюють дві кредитні спілки. Враховуючи, що фактично жоден банк там не працює, ці союзи єдині, хто кредитує людей, хоча там багато чого залежить від повернень», – підкреслила Вікторія Волковська.

Найчастіше кредитні спілки працюють за стандартною схемою: 25% їх членів – це вкладники, що формують ресурсну базу для фінансування, а 75% – позичальники, які беруть кредити. Якщо ж позичальник не повертає кредит – КС змушений виконувати свої зобов’язання за рахунок резервів.

У середньому по ринку неповернення кредитів позичальниками спілок становить близько 17-18%. Але, в залежності від регіону та специфіки клієнтів КС – цей показник може сильно варіюватися. «У нашому кредитному союзі цей показник становить близько 5%. І це не ті кредити, які зависли назавжди. За ним ще працює виконавча служба, частина люди самі повертають», – розповіла голова КС «Київський кредитний альянс» Ольга Тугай. Якщо порівнювати з банками, де, за неофіційними даними, рівень проблемки досягає 50% кредитного портфеля, то цей показник некритичний.

«Робота з боржниками спілок ведеться на підставі індивідуального підходу. Тому й рівень прострочення нижче ніж у банках. Дуже багато приділяється уваги особистісному знайомству з позичальником», – підкреслила Вікторія Волконська. І помітила, що до війни на Донбасі неповернень було набагато менше (близько 5-7%). «КС, за великим рахунком – це громада, де всі один одного знають. Наприклад, це може бути об’єднання працівників «Метробуду» або заводу «Антонов». Але самі проблемні спілки – це ті, що об’єднують працівників правоохоронних органів. Вони найгірше повертають борги», – запевнила Вікторія Волковська.

Щоб забезпечити своєчасне повернення вкладів своїм членам, КС зобов’язані формувати під них резерви. «У нас самі члени кредитних спілок формують резервний капітал. Ми їм пояснюємо, що це необхідно для того щоб ми могли зменшувати процентні ставки, наприклад, під Новий Рік. При цьому існує градація: чим більше кредит, тим менше процентна ставка. Але в середньому це 38-40% річних», – повідомила Ольга Тугай.

Водночас з виплатою депозитів у КС набагато менше проблем, ніж у банківській системі, запевняють експерти «По ринку десь близько 10-20% кредитних спілок, що зазнають проблеми з поверненням депозитів. А тих, хто взагалі не повертають, близько декількох десятків», – запевняє Петро Козинець.

За словами Вікторії Волковської, за останні півтора року через неповернення депозитів ринок покинули лише 4 союзи. «Один з них просто втік, а ще три не змогли виконувати зобов’язання через непогашення кредитів. До речі, один з цих КС мав необережність видати велику кількість кредитів працівникам правоохоронних органів», – підкреслила вона.

Ускладнює становище спілок та нестабільність банківської системи. Найчастіше КС тримають свої резерви на банківських рахунках, і залишаються ні з чим, у разі ліквідації цих фінустанов. За інформацією Волковської, в банках, визнаних неплатоспроможними в 2014-2015 рр., зависло близько 40 млн грн.

У такій ситуації ніхто не чекає скільки-небудь помітного зростання кредитування з боку КС і появи нових кредитних спілок. За словами, Петра Козинця, за останній рік держава зробила дуже багато негативних для кредитних спілок кроків. «Наприклад, нам вліпили поняття «прибутковості», і ми платимо більше податків ніж банки. Також з 2009 р висить необхідність перегляду законодавства в розрізі КС, але цього так і не зробили », – говорить він. Експерт запевняє, що, якби не ці обмеження, війна на Донбасі і анексія Криму, то ринок КС «міг би рости і в два рази щорічно».

«Як тільки закінчиться війна почнеться ера кредитних спілок. Зазвичай держава рятує глобальні інтереси, а люди залишаються без уваги. Але їм потрібно лікуватися, вчитися. У людей з’являється робота, піднімається зарплата. У такій ситуації населення починає більш активно кредитуватися, вкладати гроші», – резюмувала Вікторія Волковська.

Правда України

Підписано закон, що передбачає фінансування політичних партій за рахунок коштів державного бюджету

фінансування політичних партій

Президент Петро Порошенко підписав законопроект, що передбачає фінансування політичних партій за рахунок коштів державного бюджету. Про це йдеться в повідомленні прес-служби Президента.

Згідно з ним, таке фінансування буде здійснюватися у формі щорічного держфінансування статутної діяльності партій, не пов’язаної з їх участю у виборах, і часткового відшкодування витрат партій на здійснення передвиборної агітації на виборах депутатів.

Щорічний обсяг держфінансування партій становить дві сотих розміру мінімальної зарплати помноженого на кількість виборців, які взяли участь у голосуванні на останніх виборах.

Держфінансування статутної діяльності партії вводиться з 1 липня 2016 року.

З метою запобігання нецільового використання бюджетних коштів, виділених на фінансування партій, вводиться облік таких коштів на спеціально відкритих для цього рахунках партій у банках, а також забороняється перерахування таких коштів у виборчі фонди.

Контроль за цільовим використанням партіями бюджетних коштів здійснюють Рахункова палата та Національне агентство по запобіганню корупції.

Право на отримання держфінансування статутної діяльності будуть мати тільки ті партії, які за результатами останніх виборів отримали не менше 2% голосів виборців.

Партія має право використовувати кошти, отримані на фінансування статутної діяльності, протягом одного календарного року з дня першого перерахування таких коштів на рахунок партії.

Якщо які-небудь кошти не були використані партією протягом року, вона зобов’язана перерахувати їх до держбюджету.

Щорічний внесок на користь партій з боку юридичних осіб не повинен перевищувати 800 розмірів мінімальної зарплати, а з боку фізичних осіб – 400 розмірів мінімальної зарплати.

Партія, яка отримує держфінансування, зобов’язана пройти зовнішній незалежний фінансовий аудит в наступний після отримання держфінансування рік.

Партія щоквартально зобов’язана подавати в Нацагентство із запобігання корупції звіт партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за відповідний квартал, а також опублікувати такий звіт на своєму офіційному веб-сайті.

Звіт повинен містити інформацію про майно (об’єкти нерухомості, рухоме майно, цінні папери, нематеріальні активи, грошові кошти) партії та його вартості; дату, розмір кожного внеску на користь партії, а також дані осіб, які здійснив внесок.

Крім того, законопроект посилює відповідальність за порушення фінансування політичних партій.

Так, наприклад, за подання завідомо недостовірних відомостей у звіті партії про майно, доходи та витрати передбачається штраф від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 5100 гривень) або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади на строк до 3 років.

Як повідомляло агентство, 8 жовтня Рада прийняла відповідний законопроект у другому читанні.

Правда України

Україна опинилася між Ганою і Фіджі в рейтингу податкового навантаження на бізнес

податки

Україна в 2015 році зайняла 107 місце в рейтингу податкового навантаження на бізнес серед 189 економік. Про це свідчить спільний рейтинг Світового банку та аудиторської компанії PwC.

Таким чином, Україна за рік піднялася лише на одну сходинку (торік наша країна була на 108 місці). Згідно з рейтингом, Україна опинилася між Ганою і Республікою Фіджі.

При цьому рівень податкового навантаження на прибуток модельної компанії (Total Tax Rate) склав 52,2%. У середньому в світі рівень податкового навантаження становить 40,8%.

За даними укладачів рейтингу, Росія опинилася на 47 місці (TTR – 47%). Білорусь зайняла 63 місце (TTR – 51,8%), Узбекистан – 115 місце (TTR – 41,1%), Грузія – 40 місце (TTR – 16,4%), Молдова – 78 місце (TTR – 40,2% ), Вірменія – 41 місце (TTR – 19,9%), Болгарія – 88 місце (TTR – 27%).

Щорічно Світовий банк і аудиторська компанії PwC в рамках рейтингу Doing Business проводять дослідження податкових систем у всьому світі.

У рейтингу враховується кількість податкових платежів, час, необхідний на їх сплату, а також загальне податкове навантаження на середнє підприємство, що не користується податковими пільгами.

Правда України

Бенджамен програв рудому татарину справу у Вищому господарському суді України

kolomoyskyy vs ahmetov

Вищий господарський суд України відмовив інвестиційної компанії “Бізнес-інвест”, яка входить до групи “Приват” Ігоря Коломойського, у визнанні незаконною та скасування продажу 25% акцій енергогенеруючої компанії “Дніпроенерго” холдингової компанії Dtek Holdings Limited. Про це йдеться в постанові суду від 11 листопада 2015 року.

У постанові зазначається, що компанія “Бізнес-інвест” звернулася до Вищого господарського суду з проханням скасувати рішення Господарського суду Києва від 22 червня, який відмовився визнати незаконною і скасувати продаж 25% акцій компанії “Дніпроенерго”.

Звертаючись з позовом до Господарського суду “Бізнес-інвест” аргументував свої вимоги тим, що заявку на участь у конкурсі з продажу 25% “Дніпроенерго” в 2012 року подала лише одна компанія – DTEK Hоldings Limited, а сам приватизаційний конкурс був проведений з порушенням вимог законодавства.

“Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не брав участі в процедурі приватизації пакета акцій ПАТ “Дніпроенерго”, – йдеться в постанові.

Також наголошується, що позивач не подавав заяв для участі в конкурсі з купівлі пакету акцій “Дніпроенерго”.

Крім того суд взяв до уваги те, що позивач не здійснює і ніколи не здійснював діяльність, яка, серед іншого, пов’язана з передачею і постачанням електроенергії.

“Разом з тим, як правомірно зазначено судами попередніх інстанцій, наявність свого інтересу на придбання акцій ПАТ “Дніпроенерго” позивач обґрунтовує припущеннями, які не доводять факту його участі в конкурсі за інших умов продажу”, – зазначається в постанові.

Вищий госпсуд ухвалив скасувати рішення Господарського суду Києва від 22 червня і постанову Київського апеляційного госпсуду від 9 вересня в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсним наказу ФДМУ про затвердження інформаційного повідомлення про проведення конкурсу з використанням відкритості пропозиції ціни за принципом аукціону з продажу “Дніпроенерго” .

“В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 22 червня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 вересня залишити без змін”, – йдеться в постанові.

Як повідомлялося 12 березня 2012 року Фонд державного майна продав холдинговій компанії групи ДТЕК DTEK Holdings Limited 25% акцій “Дніпроенерго” за 1 179 700 000 гривень.

ДТЕК стала єдиною компанією, яка подала заявку на участь у конкурсі з продажу 25% “Дніпроенерго”.

“Дніпроенерго” об’єднує Запорізьку, Криворізьку і Придніпровську ТЕС сумарною встановленою електричною потужністю 8,185 ГВт.

ДТЕК створений у 2005 році для управління енергетичними активами групи “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) Ріната Ахметова.

Як повідомлялося, раніше “Бізнес-Інвест” був зареєстрований на ряд кіпрських і віргінських компаній з групи “Приват” Ігоря Коломойського.

Правда України