УІНП висловив застереження щодо назви дискусії «Чи був Голодомор геноцидом?»

Назва дискусії Німецько-української комісії істориків щодо Голодомору – «Чи був Голодомор геноцидом?» – обрана без належного врахування чутливості теми для мільйонів українців і може образити почуття людей, чиї родичі загинули під час Голодомору, заявили в Українському інституті національної пам’яті.

«Наявна постановка питання містить сумнів, або принаймні рівнозначну можливість заперечення геноцидної природи Голодомору, не кажучи вже про те, що її можна сприйняти як таку, що містить претензію дати остаточну відповідь на поставлене запитання за результатами одного заходу. Що, вочевидь, сумнівно, навіть попри те, що учасниками дискусії станом на сьогодні заявлені поважні та відомі в світі науковці», – йдеться в заяві.

«Ми глибоко переконані, що у питаннях дослідження таких трагічних подій минулого уникання двозначних формулювань у назвах заходів унеможливить потенційні маніпуляції з сенсами в наш неспокійний час постправди, що зрештою збереже простір для наступних  плідних обговорень із залученням широких експертних кіл», – додали в УІНП. 

При цьому в інституті привітали проведення наукових й експертних дискусій, які висвітлюють таку важливу сторінку в українській та світовій історії як Голодомор 1932-1933 років. Це особливо актуально зараз, коли питання визнання Голодомору геноцидом українського народу розглядається у Бундестазі, наголосили в УІНП. 

При цьому там висловилися за необхідність залучення до таких дискусій не лише істориків, але й фахівців у сфері міжнародного права, які мають відповідний наукових доробок.

В УІНП додали, що враховуючи занепокоєння наукової спільноти і багатьох представників українського суспільства щодо майбутнього заходу, звернулися з листом з цього приводу до комісії. 

«Серед іншого, комісія підтвердила, що його тематика була запланована в контексті розгляду німецьким Бундестагом питання про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом, а отже хід і результати обговорення  ймовірно будуть враховуватись німецькими парламентарями при ухваленні політичного рішення. Ми вважаємо, що ця  обставина лише загострює усі вищеперераховані застереження з нашого боку та вимагає більш виваженого підходу до майбутніх заходів з тематики Голодомору та інших чутливих тем колективної пам’яті», – йдеться в повідомленні. 

В УІНП привітали рішення комісії врахувати їхню пропозицію і розширити склад українських учасників, запросивши до участі у дискусії докторку історичних наук Людмилу Гриневич, яка очолює Український науково-дослідний та освітній центр дослідження Голодомору.

Дискусія «Чи був Голодомор геноцидом?» проводиться Німецько-українською комісією істориків 24 вересня 2020 року.

Раніше Музей Голодомору й Інститут дослідження Голодомору закликали Німецько-українську комісію істориків змінити назву дискусії, «оскільки вона суперечить закону України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», нівелює рішення Апеляційного суду міста Києва, є наругою над пам’яттю мільйонів та принижує українське громадянське суспільство, для якого геноцидна природа Голодомору є беззаперечним фактом».

Наприкінці минулого року німецькі законодавці почали розгляд петиції про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українців. Це сталося після того, як розміщена на сайті парламенту Німеччини петиція набрала необхідні 50 тисяч голосів.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

 


your ad here

ваша думка: