Header Image - СКЕЛЕТИ В ШАФАХ

4,554 Articles

«Люксембург, Люксембург»: у мережі з’явився тизер другого фільму Лукіча за участі «Курган & Agregat»

Кінокомпанія ForeFilms оприлюднила тизер другого фільму режисера Антоніо Лукіча. Стрічка називатиметься «Люксембург, Люксембург». У ній мають взяти участь музиканти гурту «Курган & Agregat».

«Це історія про двох братів Колю і Васю, які вирушають у тривалу подорож до Люксембургу. Там один із них мріє познайомитися з батьком, якого не бачив із п’ятирічного віку, а інший воліє будь-що ухилитися від цієї зустрічі. Втім, неминучого не уникнути, і ця поїздка назавжди змінить життя Колі й Васі», – повідомили у ForeFilms.

Знімання заплановані на березень-травень 2021 року.

У січні вийшла дебютна стрічка українського режисера Антоніо Лукіча під назвою «Мої думки тихі». Робота здобула «український оскар» – «Золоту Дзиґу» – у номінації «Найкращий фільм».

 

Степанов: заявки на виплати надбавок медикам не подали 450 лікарень

450 медичних закладів не подали заявки на виділення коштів для надбавок лікарям, заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов. Як повідомляє пресслужба МОЗ, про це він повідомив під час онлайн-наради з обласними департаментами охорони здоров’я.

За словами Степанова, відповідних звернень до Національної служби з охорони здоров’я не направили 450 закладів з 1 600.

«Ми закликали обласні департаменти допомогти медичним закладам активніше подавати до НСЗУ заявки на отримання додаткових коштів для доплат медикам, запроваджених з 1 вересня. НСЗУ розпочала прийом заявок від медичних закладів на виділення коштів для виплати надбавок ще 11 вересня», — сказав він.

Голова МОЗ уточнив, що заявки не подав, зокрема, 51 заклад у Львівській області, 31 – у Дніпропетровській, 29 на Одещині та 27 у Києві.

Як зазначають у МОЗ, з 1 вересня лікарям мають виплачувати надбавки у розмірі 70% посадового окладу, медичним сестрам — 50% мінімальної заробітної плати, молодшому медичному персоналу — 25% мінімальної заробітної плати. Виплати здійснюються з бюджету через НСЗУ.

В Україні відкрили справу через незаконне затримання одесита в Криму – прокуратура АРК

Управління Нацполіції в Криму та Севастополі відкрило справу через незаконне затримання на анексованому півострові громадянина України, повідомляє прокуратура Автономної республіки Крим 25 вересня.

Справу порушили за статтею про незаконне позбавлення волі.

За повідомленням прокуратури, йдеться про 22-річного хлопця з Одеської області.

«Громадянин України на початку вересня приїхав до Криму на відпочинок, і 22 вересня хлопець був затриманий окупантами у місті Євпаторія за нібито публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності на півострові. «Окупаційні правоохоронці» доставили затриманого до міста Сімферополя, де незаконно  створений «Київський районний суд міста Сімферополя» обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою», – йдеться в заяві.

Читайте також: Росія намагається виправдати агресію проти України і не допускає місію ООН в Крим – Джеппар

Кваліфікація справи, відкритої Нацполіцією, передбачає до 10 років ув’язнення в разі визнання винним.

Раніше проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії повідомляв, що українець, затриманий 19 вересня в Криму російськими силовиками – 22-річний житель Одеси Олександр Долженков.  Наразі офіційного підтвердження його особи немає.

В Україні виявлено 3565 нових випадків COVID-19 – РНБО

Минулої доби в Україні виявлено 3565 нових випадків COVID-19, свідчать дані Ради національної безпеки та оборони.

Згідно з повідомленням, померли за минулу добу 70 людей, одужали 1675 пацієнти.

Найбільше нових випадків зафіксували у Києві, Харківській та Тернопільській областях.

Станом на ранок 25 вересня, від початку пандемії коронавірус вразив 191 671 українців, 3827 людей померли, одужали – 85 133.

У світі, за даними Університету Джонса Гопкінса, кількість інфікованих COVID-19 перевищила 32 мільйони, померли майже 983 тисячі людей, одужали понад 22 мільйони.

 

Громадянина Казахстану, який воював проти ЗСУ на Донбасі, засудили до трьох років тюрми

У Казахстані до тюремного ув’язнення засудили чоловіка, який брав участь у діяльності незаконних збройних угруповань «ДНР» та «ЛНР» на Донбасі. Про це повідомляє пресслужба Алматинського міського суду 25 вересня.

Суд визнав громадянина О. винним в участі в іноземних збройних конфліктах і засудив до трьох років позбавлення волі.

«Судом встановлено, що підсудний О. в період з вересня 2014 року по 2016 рік, перебуваючи на території України, за відсутності однак найманства умисно та неправомірно брав участь у збройному конфлікті і бойових діях на боці воєнізованого формування сил «самопроголошеної ЛНР і ДНР» (мають на увазі контрольовані Росією бойовики на Донбасі – ред.) проти присутніх у цьому регіоні Збройних сил України», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Із Росії – у тюрму. Чому Казахстан ув’язнює бойовиків з Донбасу?

Підсудний визнав провину. Суд призначив йому термін покарання, враховуючи «щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також відсутність судимості».

22 вересня Міський суд столиці Чехії Праги засудив громадянина Білорусі Олексія Фадєєва до 4,5 років позбавлення волі за «участь в організованому злочинному угрупованні». Обвинувачення стверджувало, що Фадєєв воював проти України на Донбасі. Наразі вирок планують оскаржувати і захист, і прокурор.

 

СБУ пояснила, чому дозволила російському реперу «Басті» в’їзд до України

Служба безпеки України не отримувала даних, що російський репер Василь Вакуленко (відомий під псевдонімом «Баста») за три роки заборони на в’їзд до України здійснював дії, які можуть завдати шкоди національний безпеці, повідомила СБУ у відповідь на запит Радіо Свобода.

Таким чином у відомстві пояснили, чому музиканту знову дозволений в’їзд на українську територію.

«У серпні 2017 року було прийнято рішення про заборону в’їзду в України вказаному громадянину РФ терміном на три роки. З огляду на те, що за цей період даних про вчинення останнім дій, що можуть завдати шкоди національний безпеці, не отримано… прийнято рішення про скасування заборони», – заявили в СБУ.

У січні 2018 року Мінкульт на підставі звернення Служби безпеки заборонив Вакуленку в’їзд до України через незаконні відвідини анексованого Росією Криму. 17 вересня 2020 року Міністерство культури й інформаційної політики повідомило, що «Басті» знову дозволений в’їзд до України.

Оскарівський комітет визначився з фільмом-претендентом від України

Український Оскарівський комітет визначився з фільмом-претендентом. Про це повідомили у Держкіно.

Претендентом на премію Американської кіноакадемії в категорії «Міжнародний повнометражний фільм» стала драма Валентина Васяновича «Атлантида». Також на висунення претендували картина «Мої думки тихі» Антоніо Лукіча та документальна стрічка «Земля блакитна, як апельсин» Ірини Цілик.

«Події фільму Валентина Васяновича розгортаються у 2025 році, після майбутньої перемоги України у війні з Росією. Окупований Донбас повернено до складу країни, але його території визнані непридатними для проживання. Проте на тлі спустошення народжується нове кохання», – мовиться у повідомленні.

 

У вересні 2019 року фільм здобув перемогу в офіційній конкурсній програмі «Горизонти» Венеційського міжнародного кінофестивалю. Стрічку придбав HBO Eastern Europe та дистриб’ютори трьох європейських країн. Окрім того, «Атлантида» увійшла у довгий список Премії Європейської кіноакадемії.

Українська прем’єра стрічки відбудеться 26 вересня в рамках міжнародної конкурсної програми Одеського міжнародного кінофестивалю. У широкий кінотеатральний прокат стрічка вийде 5 листопада 2020 року.

93-я церемонія вручення премії «Оскар» за досягнення у галузі кінематографу за 2020 рік відбудеться 25 квітня 2021 року в Лос-Анджелесі.

УІНП висловив застереження щодо назви дискусії «Чи був Голодомор геноцидом?»

Назва дискусії Німецько-української комісії істориків щодо Голодомору – «Чи був Голодомор геноцидом?» – обрана без належного врахування чутливості теми для мільйонів українців і може образити почуття людей, чиї родичі загинули під час Голодомору, заявили в Українському інституті національної пам’яті.

«Наявна постановка питання містить сумнів, або принаймні рівнозначну можливість заперечення геноцидної природи Голодомору, не кажучи вже про те, що її можна сприйняти як таку, що містить претензію дати остаточну відповідь на поставлене запитання за результатами одного заходу. Що, вочевидь, сумнівно, навіть попри те, що учасниками дискусії станом на сьогодні заявлені поважні та відомі в світі науковці», – йдеться в заяві.

«Ми глибоко переконані, що у питаннях дослідження таких трагічних подій минулого уникання двозначних формулювань у назвах заходів унеможливить потенційні маніпуляції з сенсами в наш неспокійний час постправди, що зрештою збереже простір для наступних  плідних обговорень із залученням широких експертних кіл», – додали в УІНП. 

При цьому в інституті привітали проведення наукових й експертних дискусій, які висвітлюють таку важливу сторінку в українській та світовій історії як Голодомор 1932-1933 років. Це особливо актуально зараз, коли питання визнання Голодомору геноцидом українського народу розглядається у Бундестазі, наголосили в УІНП. 

При цьому там висловилися за необхідність залучення до таких дискусій не лише істориків, але й фахівців у сфері міжнародного права, які мають відповідний наукових доробок.

В УІНП додали, що враховуючи занепокоєння наукової спільноти і багатьох представників українського суспільства щодо майбутнього заходу, звернулися з листом з цього приводу до комісії. 

«Серед іншого, комісія підтвердила, що його тематика була запланована в контексті розгляду німецьким Бундестагом питання про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом, а отже хід і результати обговорення  ймовірно будуть враховуватись німецькими парламентарями при ухваленні політичного рішення. Ми вважаємо, що ця  обставина лише загострює усі вищеперераховані застереження з нашого боку та вимагає більш виваженого підходу до майбутніх заходів з тематики Голодомору та інших чутливих тем колективної пам’яті», – йдеться в повідомленні. 

В УІНП привітали рішення комісії врахувати їхню пропозицію і розширити склад українських учасників, запросивши до участі у дискусії докторку історичних наук Людмилу Гриневич, яка очолює Український науково-дослідний та освітній центр дослідження Голодомору.

Дискусія «Чи був Голодомор геноцидом?» проводиться Німецько-українською комісією істориків 24 вересня 2020 року.

Раніше Музей Голодомору й Інститут дослідження Голодомору закликали Німецько-українську комісію істориків змінити назву дискусії, «оскільки вона суперечить закону України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», нівелює рішення Апеляційного суду міста Києва, є наругою над пам’яттю мільйонів та принижує українське громадянське суспільство, для якого геноцидна природа Голодомору є беззаперечним фактом».

Наприкінці минулого року німецькі законодавці почали розгляд петиції про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українців. Це сталося після того, як розміщена на сайті парламенту Німеччини петиція набрала необхідні 50 тисяч голосів.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

 

Регулювати азартні ігри і лотереї в Україні буде спецкомісія, запуск її роботи уряд анонсує в листопаді

В Україні з’явиться Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей, повідомила 23 вересня пресслужбі Кабінету міністрів України.

«Запуск роботи комісії унеможливить діяльність нелегальних гральних закладів під виглядом проведення державних лотерей. А легалізація грального бізнесу стимулюватиме українську економіку, дозволить залучати інвестиції, створити додаткові робочі місця та отримати суттєве джерело додаткових надходжень до Державного бюджету України», цитує сайт уряду віцепрем’єра,  міністра цифрової трансформації Михайла Федорова.

Планується, що комісія з регулювання азартних ігор та лотерей почне працювати в листопаді цього року.

11 серпня президент України Володимир Зеленський підписав закон про легалізацію грального бізнесу в Україні, який Верховна Рада ухвалила 14 липня. Цей закон викликав неоднозначну реакцію: деякі його положення вітають, інші різко критикують.

Читайте також: У НАЗК розкритикували підписаний Зеленським закон про гральний бізнес: створить корупційні ризики і не може бути реалізований

Гральний бізнес в Україні був офіційно заборонений 2009 року, але експерти звертали увагу, що він просто перейшов працювати в «тінь».

 

 

Постраждалі від «Еліта-центру» отримають квартири в Деснянському районі Києва – Непоп

Частина постраждалих від афери «Еліта-центру» отримають квартири в Деснянському районі Києва, заявив заступник голови КМДА Вячеслав Непоп під час наради з представниками потерпілих від «Еліта-центру».

«Розглянули заявки інвесторів, які планують будівництво житлових комплексів у Деснянському районі Києва. Попередньо узгодили кілька заявок, наразі чекаємо на проведення конкурсу. Після завершення конкурсу частина ошуканих вкладників отримає власне довгоочікуване житло», – заявив Непоп.

Заступник голови КМДА також зазначив, що необхідно якомога ретельніше обирати ділянки під забудову. Жодних термінів він не назвав, як і точної кількості осіб, які отримають житло.

За даними МВС, у результаті будівельної афери «Еліта-центр», яку було розкрито в лютому 2006 року в Києві, постраждали 1760 людей. Без житла досі залишаються 1263 ошуканих інвестори. Загальна сума привласнених грошей вкладників становить близько 400 мільйонів гривень.

Підозрюваним у організації афери з будівельною групою «Еліта-центр» визнали Олександра Шахова (Волконського), його затримали у 2007-му у Швейцарії і екстрадували звідти через рік. У квітні 2016 року Шахова випустили під домашній арешт із СІЗО, заарештувати його повторно не вдалося, оскільки він 7,5 років просидів у СІЗО і вийшов по «закону Савченко» (вирок передбачав 15 років ув’язнення – ред.). Шахов зобов’язався ходити на всі судові засідання по «Еліта-центру», втім вже у липні 2016 року зняв електронний браслет і покинув територію України. Відтоді місце його перебування невідоме.