Header Image - СКЕЛЕТИ В ШАФАХ

3,257 Articles

У Празі показали театральний перформанс про життя в окупованому Криму – фото

На Площі Вацлава Гавела поблизу Народного театру мешканцям столиці Чехії показали документальний перформанс про життя в Криму після початку російської окупації «Трава пробиває землю».

Поставили його кримська режисерка Галина Джикаєва та драматурги Ден і Яна Гуменні.

За їхніми словами, в основі проєкту лежить сучасна кримськотатарська поезія, звіт організацій «КримSOS» та Amnesty International про тортури та порушення прав людини у Криму та в зоні конфлікту на сході України, доповідь Управління верховного комісара ООН з прав людини, а також розповіді переселенців. 

«Ми зробили таку перформативну акцію, де залучені сучасні аудіоінструменти, тіло перформера і, власне, матеріальні речі, які дійсно автентичні. Це, зокрема, і ракушняк, з якого кримські татари будували свої будинки, коли поверталися. Це і справжні камінці з Криму, які мені звідти привозять. Хотілося показати, як на землю любові приходить насильство. Дуже хотілося, аби люди відчули той біль, який зараз відчувають тисячі людей у Криму», — розповіла Радіо Свобода Галина Джикаєва, режисерка київського «PostPlayТеатр».

У перформансі прозвучали вірші кримськотатарських поетес Сеяре Кокча і Аліє Кенжалієвої. Спеціально для цього проєкту композиторки Тетяна Хорошун і Яна Шлябанська разом з електро-акустичним дуетом GUMA створили музичний супровід. 

«Трава пробиває землю» – результат співпраці київського «PostPlayТеатру» та «Кримського дому» у Києві. Організаторами чеської прем’єри стали Посольство України в Чехії та неприбуткова організація People in need.

Театральний виступ відбувся у рамках «Фестивалю демократії». 14 жовтня цей же виступ відбудеться знову у приміщенні експериментального театрального простору NoD у Празі. 

Вперше перформанс показали 23 лютого цього року у «Кримському домі» в Києві. 

Українські позиції на Донбасі обстріляли 7 разів за добу – штаб

Позиції українських вій ськових на Донбасі обстріляли 7 разів протягом поточної доби, втрат немає, повідомляють увечері у штабі Операції об’єднаних сил.

Угруповання «ДНР» на своїх ресурсах заявило про 28 обстрілів їхніх позицій за добу, представники «ЛНР» натомість заявляють про відстутність обстрілів 13 жовтня.

Обстріли в зоні конфлікту на Донбасі тривають, попри оголошене там від 21 липня перемир’я. Сторони звинувачують одна одну в порушеннях режиму тиші.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

«Сьогодні їх 38». У Києві вшанували пам’ять загиблих на Донбасі жителів Шевченківського району – фоторепортаж

У парку Нивки, біля метро Берестейська відкрили пам’ятний знак мешканцям Шевченківського району, які загинули у війні на сході України. На сьогоднішній день, це – 38 людей

В Італії суд присяжних Павії пояснив вирок Віталію Марківу

Суд присяжних міста Павії поширив у п’ятницю, 11 жовтня, мотиваційну частину вироку українському солдату Віталію Марківу. 12 липня його засудили до 24 років неволі за причетність до загибелі італійського фоторепортера Андреа Роккеллі під час війни на Донбасі 5 років тому. Присяжні вважають, що солдат Національної гвардії України Віталій Марків активно сприяв умисному убивству іноземних журналістів на околиці окупованого тоді бойовиками Слов’янська.

«У засідці проти журналістів Марків брав активну участь», – мовиться у підсумковій частині вироку, текст якого містить 176 сторінок, інформує кореспондент Радіо Свобода. Судді констатують, що обвинувачуваний у той день (24 травня 2014 року) був на горі Карачун, зі своєї бойової позиції бачив керамічну фабрику Zeus Ceramica і мав гарний візуальний контроль залізниці, біля якої у рову загинули італієць-фотограф Андреа Роккеллі і росіянин Андрій Миронов.

На думку суддів, перебіг подій був таким, як розповів Віталій Марків журналістці Іларії Морані, статтю якої в газеті Corriere della Sera судді називають «зізнанням солдата та важливим елементом доказової бази обвинувачення». Як відомо, сторона захисту вважає публікацію «вільною неправдивою інтерпритацією телефонної розмови», що відбулася між Марківим та італійськими журналістами.

«Марків, виконуючи функцію керівника на бойовій позиції, навіть за відсутності будь-якого наміру збройної атаки з боку противника, запідозривши пересування журналістів у напрямку потяга, почав діяти, «стріляючи у все, що рухалося в радіусі двох кілометрів», і як виглядає, це була звичайна практика спільних воєнних дій Національної гвардії та війська (ЗСУ)», – пишуть присяжні у тексті-мотивації вироку.

Як стверджують судді, «сам обвинувачуваний підтвердив таку реконструкцію фактів, коли заявив, що навіть за відсутності фази активного протистояння і людей у формі сепаратистів, було нормальним підозріло спостерігати за цивільними як ймовірними противниками, адже вони могли надати корисну інформацію сепаратистам». Таким чином, йдеться у документі, використовуючи АК74 (автомат Калашникова) обвинувачуваний брав участь у першій стрілянині проти журналістів біля стіни фабрики Zeus Ceramica.

 

«Не змігши сягнути цілі (журналістів) за допомогою автомата Калашникова, він продовжував їх відстежувати через оптичний прилад зброї, інформуючи через свого командира військо («використовуючи важку артилерію») з метою влучити по таксі, щоб завадити втечі, зупинити та знищити суб’єктів (журналістів) у лісі, де вони сховалися. Потім за допомогою радіопристрою, яким володів Марків, він повідомив війську координати жертв, допомагаючи скерувати вогонь у їхньому напрямку. Внаслідок тих пострілів французький журналіст Вільям Ругелон отримав поранення в ногу, а для Роккеллі та Миронова вони стали смертельними», – так відтворили перебіг подій присяжні судді.

Суд присяжних Павії наважився стверджувати що, «Марків виконував явно незаконний наказ, який порушує положення IV Женевської конфенції 1950 року щодо захисту цивільних під час війни». Документ забороняє насильство стосовно осіб, які прямо не залучені до конфлікту, включно із журналістами, котрі висвітлюють події на війні, нагадують присяжні. У тексті вироку йдеться, що напад українських сил відбувся без будь-якої провокації або атаки з боку протилежної сторони. Натомість, вважають автори вироку, «напад (українських сил – ред.) був спрямований проти журналістів під час виконання їхнього права на збір інформації про діючий конфлікт». Адвокати нацгвардійця наполягають, що постріли лунали з боку проросійських бойовиків, а Марків, будучи у дружніх відносинах з журналістами, не міг умисно сприяти убивству іноземних репортерів.

Судді відкинули аргументи сторони захисту, вказавши що не були надані вагомі документальні докази або свідчення, які б спростовували причетність солдата до інциденту. Свідчення українських військових на процесі названі непевними, суперечливими. Описуючи у мотиваційній частині місце трагічної події, судді, як і в матеріалах досудового слідства, продовжують говорити про інцидент «за умов громадянського конфлікту в Україні, де урядові війська протистояли проросійським сепаратистам». Провідними свідками судді назвали француза Ругелона – «надійний свідок» та італійку Морані – «журналістку-професіонала». Як відомо, захисники Марківа вважають фоторепортера Ругелона «не стільки свідком, як потерпілим», а журналістку Морані такою, що «з метою розголосу значно перебільшила і перекрутила почуту від солдата інформацію».

Сторона захисту вивчає текст мотиваційної частини вироку і протягом наступних півтора місяці має час для подачі оскарження рішення суду. Італійські адвокати Віталія Марківа та українська сторона після оголошення вироку у липні заявили про намір оскаржувати рішення Павії в Апеляційному суді Мілана. Міністерство внутрішніх справ України працює над перекладом вироку і обіцяє докласти зусиль для звільнення нацгвардійця, мовиться на сторінці МВС у Фейсбук.

30-річний Віталій Марків з подвійним українсько-італійським громадянством понад два роки перебуває під вартою у міланській в’язниці. Він заперечує свою причетність до загибелі іноземних репортерів на Донбасі і за допомогою адвокатів налаштований оскаржувати рішення суду першої інстанції.

12 липня суд в італійській Павії засудив нацгвардійця Віталія Марківа до 24 років позбавлення волі за звинуваченням у причетності до загибелі італійського журналіста Андреа Роккеллі на Донбасі в 2014 році. Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков назвав вирок несправедливим і заявив, що він буде оскаржений.

Захист Марківа назвав вирок «політичним» і заявив про намір подати апеляцію. Згодом адвокати повідомили, що рішення апеляційного суду можна очікувати навесні 2020 року.

Читайте також: Справа Марківа в Італії: які шанси в апеляційному суді

Президент Володимир Зеленський доручив МЗС і ГПУ «докласти максимум зусиль» для повернення Марківа.

Мін’юст планує закрити до третини тюрем і побудувати нові – Малюська

Міністр юстиції України Денис Малюська розповів Радіо Свобода про своє бачення розвитку пенітенціарної системи.

За словами міністра, його відомство планує відхід від принципу, за яким основним методом покарання злочинців є позбавлення волі.

«Позбавляти волі мають лише невелику кількість осіб, дуже обмежено. Тому що це, по-перше, неефективно, по-друге, дуже дорого. Людина, яка виходить з місць позбавлення волі, а вона не пристосована до життя, і вчиняє злочини знову. Тюремна система не виконує свою функцію», – сказав він.

Читайте також: «В’язниця курортного режиму» – як чеських засуджених виховують свободою​

Малюська посилається на досвід країн Європи, що до правопорушників застосовують у вигляді покарання програми корекції, часткову ізоляцію чи обмеження пересування за допомогою електронного браслета.

«Ключова реформа, яку ми задумали – ми будемо шукати фінансування, можливо, донорське, для того щоб побудувати кілька тюрем за зразком тієї ж Норвегії, сучасні, зручні, ефективні тюрми, які використовують небагато енергії, енергоефективні, де дійсно можна було би реально працювати з ув’язненими, які потребують ізоляції», – каже міністр.

 

За його даними, фінансування пенітенціарної системи забезпечене на 30%. При цьому, додає він, тюрми тісно пов’язані з державними підприємствами, де працюють ув’язнені, що створює корупційні ризики.

«Тут не тільки повинна працювати модель виправлення, засудження, а ще й модель бізнесу, як його відокремити від тюрем, зробити фінансові потоки прозорими, щоб все це не перемішувалося між собою. І дійсно зароблені кошти отримували ув’язнені і установи, де вони утримуються», – вважає Малюська.

 

За його даними, наразі в Україні понад 100 тюрем. Третину з них планується закрити і продати земельні ділянки, а вирученими коштами покрити базові витрати для будівництва нових закладів. Точних прогнозів міністр юстиції не дає, проте припускає, що, якщо починати роботу над втіленням проєкту в 2020 році, Україні знадобиться іноземне фінансування, щоб побудувати нові місця утримання в’язнів.

Повне інтерв’ю з Денисом Малюською вийде на YouTube-каналі та сайті Радіо Свобода о 15:30 11 жовтня.

Мін’юсту потрібно 3 місяці на спрощення реєстрації цивільного стану для жителів окупованих територій – Малюська

Міністр юстиції Денис Малюська розповів Радіо Свобода про роботу відомства над спрощенням оформлення документів для жителів анексованого Криму та непідконтрольних Києву районів Донецької та Луганської областей.

«Ми зараз плануємо реформувати систему, яка спростила б життя жителям з окупованих територій. Це стосується Криму, Донецька, Луганська. У них надзвичайно складна ситуація з реєстрацією актів цивільного стану. І це точно буде спрощено. Ми зараз обговорюємо концепт і законопроєкт буде», – сказав він.

Малюська уточнив, що робота Мін’юсту над розробкою цього механізму триватиме два-три місяці.

Читайте також: Зеленський заявив, що «буде розбиратися» із затриманням активіста Приходька в Криму

​10 жовтня під час пресмарафону президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ повинен розбудовувати інфраструктуру на адмінкордоні з анексованим Кримом, в тому числі облаштувати пункт перетину.

Потім він сам звернувся до журналістки проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії з питанням про ймовірні заходи для посилення зв’язків із анексованим півостровом. За даними Крим.Реалії, в мешканців Криму є запит на спрощення оформлення документів та отримання медичної допомоги на материковій Україні.

Повне інтерв’ю з Денисом Малюською вийде на YouTube-каналі та сайті Радіо Свобода о 15:30 11 жовтня.

Доба на фронті: 25 обстрілів, один загиблий військовий – штаб

Незаконні збройні формування 25 разів обстріляли позиції Збройних сил України протягом доби 10 жовтня, повідомляє штаб Операції об’єднаних сил. За даними штабу, бойовики застосовували заборонені Мінськими угодами міномети калібру 120 та 82 міліметри, озброєння БМП, гранатомети, снайперську та стрілецьку зброю.

Загалом зафіксовано 20 обстрілів в районі оперативно-тактичного угруповання «Схід» поблизу Подяного, Авдіївки, Пищевика, Новотроїцького, Павлополя, Мар’їнки та Новоселівки Другої.

 

В зоні відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ», за зведенням, бойовики здійснили п’ять обстрілів: поблизу Кримського, Хутора Вільного, Луганського, Шумів та Катеринівки.

Внаслідок обстрілів один український військовослужбовець загинув.

З початку доби штаб ООС фіксує два випадки порушення режиму тиші з боку збройних угруповань, втрат серед військових ЗСУ немає.

Бойовики незаконних збройних угруповань «ЛНР» та «ДНР» також заявляли про обстріли окупованих ними територій упродовж дня 10 жовтня.

 

Обстріли в зоні конфлікту на Донбасі тривають, попри оголошене там від 21 липня перемир’я. Сторони звинувачують одна одну в порушеннях режиму тиші.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Зеленский заявив, що «буде розбиратися» із затриманням активіста Приходька в Криму

Призедиент України Володимир Зеленський дізнався про затримання і арешт проукраїнського активіста в Криму Олега Приходька під час пресмарафону в Києві 10 жовтня. Він заявив, що планує «розібратися з цим питанням».

«Я дійсно разом із вами дізнався про це питання сьогодні, і ми з вами були тут. Я буду розбиратися з цим питанням. Слухайте, там (у Криму – ред.) кожен день таке відбувається и не кожен день, слава Богу… Я розумію, що, поки там є хлопці з українською позицією, які відстоюють Крим, я розумію, що, якщо дійсно там є небезпека, люди там відчувають це, що за ними завтра можуть прийти – хай приїздять до Києва. Я розумію, що, окрім обміну, в нас не буде можливості повернути людей», – сказав Зеленський.

 

10 жовтня стало відомо, що проукраїнський активіст Олег Приходько перебуває в управлінні ФСБ в Сімферополі. Також затримали його дружину Любов Приходько.

За інформацією адвоката Назіма Шеіхмамбетова, Приходькові інкримінують дві статті – «терористичний акт» і «незаконне виготовлення вибухових речовин». За словами адвоката Приходька, його звинувачують в підготовці підриву будівлі міської адміністрації Сак.

Читайте також: Прокуратура АРК розпочала кримінальне провадження через арешт активіста Приходька в Криму

У лютому 2019 року співробітники кримського управління ФСБ проводили обшук у помешканні Приходька. Силовики вилучили у нього українську символіку, прапори партії «Свобода», червоно-чорні прапори, портрет Степана Бандери, техніку і домашні CD-диски.​

Після обшуку Приходька відвезли до Сімферополя, де допитували, розпитуючи про його діяльність і зв’язки на материковій частині України.

У червні 2016 року російські силовики затримували активіста за українські номерні знаки на автомобілі.

«Будь потужною на 300W»: українки збирають гроші на апарат для реабілітації ветеранів

Ініціаторки благодійного проєкту «Будь потужною на 300W» запрошують 300 жінок приєднатися до закупівлі роботизованого комплексу для відновлення рухових можливостей найважчих поранених ветеранів війни на Донбасі. Про це повідомила 10 жовтня учасниця та ініціаторка проєкту, директорка благодійного фонду «КРАН» Інна Данченко.

«За останні 5 років понад 24 тисячі людей зазнали важких поранень через воєнні дії на території України. 40 % ушкоджень – це травми голови. Ця частина бійців перетворилася на людей-тіней. Про них мало знають, тому що про людей у комі не знімають сюжети. Але вони існують. Ми хочемо стати підтримкою тим жінкам, чоловіки яких воювали, але через серйозні травми лікарі почали називати їх безперспективними. Ми доводимо, що навіть з ураженням спинного та головного мозку можна поставити людину на ноги. «Будь потужною на 300W(omen)» – це проєкт жінок, які захищають чоловіків», – розповіла Данченко.

Виконувач обов’язків заступника головного лікаря з лікувальної справи Науково-практичного центру нейрореабілітації «Нодус» Олена Майданник зауважила, що в черзі на таку реабілітацію стоять 685 ветеранів.

«У складному стані опинилися люди з ушкодженням центральної нервової системи, яким вкрай необхідна спеціалізована нейрореабілітація. У клініці ми розробляємо індивідуальні програми пацієнтам. Деякі тяжкопоранені бійці АТО отримують відновне лікування три роки безперервно. Жоден державний заклад не надаватиме спеціалізовану реабілітацію такий період. Від початку війни власним ресурсом ми вже підняли 216 ветеранів. Проте ці ресурси вичерпні, тому ми просимо українок допомогти у придбанні роботизованого комплексу G-EO System Evolution. Апарат дасть змогу розширити можливості центру ефективно проводити нейрореабілітацію для ветеранів. Так, з 685 бійців – 50 щороку отримуватимуть допомогу з відновлення ходи», – додала Майданник.

Повна вартість швейцарського комплексу становить 320 тисяч євро, однак імпортер обладнання «з огляду на мету проєкту робить значну знижку», і апарат коштуватиме 300 тисяч євро. Внесок трьохсот учасниць в розмірі 1000 євро дасть можливість придбати цей комплекс. Ініціаторки проєкту зазначають, що суму можна перераховувати до 25 грудня 2019 року.

«Схеми» зафіксували зустрічі Хорошковського з Зеленським, але президент не пояснив їхню мету

Колишній голова Служби безпеки України й ексвіце-прем’єр-міністр часів президентства Віктора Януковича Валерій Хорошковський після перемоги Володимира Зеленського на виборах став регулярно прилітати в Україну та навідуватися в Офіс президента. Про це йдеться у розслідуванні журналістів програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Хорошковський повертається».

Лише від початку жовтня журналісти змогли зафіксувати щонайменше два візити Валерія Хорошковського на Банкову. 

Журналісти зафільмували, як в останній день вересня Валерій Хорошковський прилетів приватним літаком із Лондона пізно ввечері в аеропорт «Київ» поблизу Жулян, де його зустрічав кортеж з охороною. 

Вже наступного ранку, 1 жовтня «Схеми» зафіксували, як цей же кортеж Валерія Хорошковського прямував в напрямку Офісу президента. Спочатку автівки проїхали арку, яка веде до його бокового заїзду, а вже за дві години з неї виїхали.

Пізніше, 9 жовтня, журналісти помітили як літак, яким користується Хорошковський, прилетів з Туреччини.

Згодом «Схеми» зафіксували, як відомча автівка Skoda виїхала з Офісу президента, заїхала в підземний паркінг будівлі, де, за даними редакції, розташовується офіс Хорошковського, та де на відомчу автівку чатувала його охорона, після чого вона швидко виїхала з закритого паркінгу та повернулась на Банкову, заїхавши через боковий заїзд в Офіс президента.

Журналісти також розповіли, що за час президентства Зеленського літак, яким користується Хорошковський, вже шість разів прилітав в Україну. Хоча за останні три роки президентства Порошенка був тут лише двічі.

Також «Схеми» звернули увагу на те, що починаючи з 2016-го року (раніше дані сервісу Plane Finder недоступні), літак Валерія Хорошковського регулярно відвідував Російську Федерацію – сумарно за три роки літак приземлявся у Москві 16 разів.

«Виходить що після обрання Зеленського президентом в Україну повернувся політик і бізнесмен епохи Януковича, який останні 5 років пересиджував за кордоном, і не брав жодної участі у публічній політиці, літак якого натомість за цей час частіше фіксували у Москві, аніж у Києві. Хорошковський має давній зв’язок із самим Володимиром Зеленським – ще з часів коли той транслював свій Вечірній Квартал на телеканалі «Інтер» – та давав концерти на святі СБУ. І тепер, ми фіксуємо, яки прилітаючи в Київ, в першу чергу Хорошковський прямує на Банкову в офіс Зеленського тепер вже президента», – йдеться в матеріалі «Схем». 

Журналісти також надіслали перелік запитань до Валерія Хорошковського, попросивши його прокоментувати свої візити на Банкову, розповісти чи планує він повернення у публічну політику та пояснити, чому він так часто літає до Москви. Хорошковський відповів наступне: «я наразі не посадова особа, тому здивований, що Вас цікавить моє приватне життя», втім пообіцяв зателефонувати журналісту пізніше. Редакція опублікує позицію Валерія Хорошковського, щойно отримає її.

«Чи обговорюється повернення Валерія Хорошковського в публічну політику? Чи розглядається його кандидатура на високу посаду у «владі нових облич»?», – таке запитання журналіст Михайло Ткач поставив президенту Володимиру Зеленському під час прес-марафону. 

«З паном Хорошковським я дійсно зустрічався на Банковій. Я цього не приховую. До нього (Хорошковського – ред.) було одне, дуже серйозне питання – і це дуже серйозне питання ми з ним обговорювали. Я не можу поки сказати, яке – якщо можна. Ніякої посади не може бути», – сказав у відповідь президент.

І додав: «Він не є моїм радником, він не впливає на мою команду. Зустріч стосувалася – ви з часом будете знати, з приводу чого відбувалася ця зустріч, коли ми з вами побачимо її результат. Ця зустріч – ні про які посади, ні про які тіньові домовленості. Це нас не цікавить…Зустріч була особиста», – заявив Зеленський.

Валерій Хорошковський – український політик, бізнесмен, колишній власник телеканалу «Інтер». Обіймав посади міністра економіки в уряді Віктора Януковича, голови Державної митної служби за президентства Віктора Ющенка, голови Служби безпеки за президентсва Віктора Януковича, міністра фінансів і першого віце-прем’єр-міністра в уряді Миколи Азарова. 

Входив у так звану політично-бізнесову «групу Фірташа-Льовочкіна».

Валерій Хорошковський залишив Україну наприкінці 2012 року. За даними ЗМІ, проживав у Монако. Його виїзду за кордон передував конфлікт із екс-прем’єр-міністром Миколою Азаровим. У грудні 2012 року Хорошковський, перебуваючи на посаді першого віце-прем’єра, написав заяву про звільнення. Він обґрунтував своє рішення «незгодою щодо повторного призначення Миколи Азарова на посаду прем’єра».

У 2014 році Валерій Хорошковський намагався повернутися в політику. Балотувався другим номером за списком «Сильної України» Сергія Тігіпка до Верховної Ради. Група народних депутатів намагалася зняти його з реєстрації через відсутність у країні протягом двох років. Суд відмовив, однак Хорошковський депутатом не став, бо «Сильна Україна» не набрала необхідну кількість голосів.