Header Image - СКЕЛЕТИ В ШАФАХ

5,663 Articles

У США провели випуск українських моряків для служби на американських катерах (фото)

У Сполучених Штатах Америки відбулася церемонія випуску українських моряків, які пройшли навчання й підготовку у США для служби на патрульних катерах класу Island («Айленд»), що отримали імена «Старобільськ» (P190) і «Слов’янськ» (P191).

На церемонії, яка відбулася на базі Берегової охорони США в місті Балтиморі, штат Меріленд, виступили й посол України у США Валерій Чалий разом із командувачем Військово-морських сил України Ігорем Воронченком, повідомило посольство України у США.

 

Вони подякували керівництву Берегової охорони і всім, хто брав участь у проекті, за підготовку й цінний досвід, який вони передали українським морякам для покращення військово-морських спроможностей ЗСУ.

Посол також вручив почесні подарунки працівникам і службовцям Берегової охорони США.

Із американської сторони випускників привітав один із чільних командувачів Берегової охорони США контрадмірал Джозеф Воводіч.

Патрульні катери класу Island («острів» – катери названі іменами американських островів) були збудовані для Берегової охорони США. За даними з відкритих джерел, їх вважають дуже вдалими за їхніми мореплавними якостями, вони мають передове навігаційне і електронне обладнання, що дає можливість використовувати їх для найрізноманітніших функцій берегової охорони. Всього в 1985–1992 роках їх збудували 49, 37 із них – далі на службі в Береговій охороні США.

 

Їх планують поступово замінити на катери новішого класу. США вже передавали такі катери іншим державам – Пакистанові, Грузії і Коста-Риці.

Два такі катери, USCGC Cushing (WPB-1321) і USCGC Drummond (WPB-1323), збудовані 1988 року, отримала й Україна – урочиста передача відбулася майже рік тому, 27 вересня 2018-го. Україна отримує самі ці катери за програмою «Надлишкового оборонного обладнання» (Excess Defense Articles, EDA) безоплатно. Але Київ мав оплатити супутні витрати – такі, як техобслуговування, переобладнання і навчання екіпажів.

 

Тепер після завершення навчань екіпажів і переобладнання самих катерів їх мають доправити до України, до Одеси.

Керівник ОБСЄ підтримав «формулу Штайнмаєра»

Чинний голова Організації з безпеки і співпраці в Європі, міністр закордонних справ Словаччини Мірослав Лайчак виступив за виконання мінських домовленостей за так званою «формулою Штайнмаєра», дотримання якої вимагає Росія і проти якої різко заперечувала попередня влада України за президента Петра Порошенка.

Виступаючи на 16-й зустрічі форуму «Ялтинська європейська стратегія» в Києві, Лайчак заявив, що цей план, який передбачає місцеві вибори на окупованій території без виведення російських гібридних сил і без перекриття кордону з Росією, є «добрим принципом» і «доброю основою» для того, як, за його словами, «правильно читати мінські домовленості».

При цьому в кулуарах форуму, відповідаючи на прохання Радіо Свобода уточнити таку позицію, Лайчак сказав: «Ми маємо мінські домовленості, але ми також бачили, що є різні інтерпретації їх. Те, що пропонував пан Штайнмаєр, було пропозицією, як іти вперед крок за кроком. І натепер це найсерйозніша, якщо не єдина серйозна, інтерпретація мінських домовленостей. Я також вважаю, що вона реалістична. І, схоже, це може бути той шлях, яким можна прийти до повного виконання мінських домовленостей».

А на запитання про те, чи можна довіряти Росії і її керівництву в тому, що вона виконає всі свої зобов’язання, в разі втілення «формули Штайнмаєра», Лайчак заявив: «Я не можу тут займатися спекуляціями. Але від російської сторони я кілька разів чув, що вона підтримує «формулу Штайнмаєра». Тож тепер настав час працювати над нею… Ми маємо план, і давайте почнемо працювати над його втіленням. Нинішні події дуже заохочують. Тож давайте доможемося того, щоб не втратити імпульсу».

Раніше 14 вересня в кулуарах цього ж форуму спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер наголошував із приводу нових розмов про «формулу Штайнмаєра», які знову почали лунати останніми днями, що вільні і справедливі місцеві вибори на нині окупованих територіях «можуть відбутися тільки у вільному і безпечному середовищі», і «ми говоримо про політичну волю – Росія досі не продемонструвала політичної волі, аби завершити конфлікт».

За формулою про порядок виконання мінських домовленостей, яку пропонував свого часу тодішній міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, закон про так званий «особливий статус» окупованих територій Донбасу (закон про особливий порядок місцевого самоврядування на них) мав би почати тимчасово діяти вже в день таких місцевих виборів там, а після звіту ОБСЄ про ці вибори вже й постійно. Дотримання саме такої послідовності домагається Росія. Сам же український закон, чинний наразі до 31 грудня, передбачає, що основна його частина почне діяти тільки з дня набуття повноважень органами місцевого самоврядування, обраними на таких виборах, що мають відбутися за низки умов, зокрема безпекових.

Україна ніколи не брала на себе ніяких зобов’язань щодо так званої «формули Штанймаєра». Ця формула фактично пропонує паралельне виконання безпекових і політичних пунктів мінських домовленостей. Україна досі твердо наполягала на необхідності спершу вирішити питання безпеки: припинення вогню, звільнення заручників, виведення російських військ і озброєнь із окупованих територій, роззброєння незаконних збройних формувань і передачу непідконтрольної частини українсько-російського кордону під контроль ОБСЄ чи місії ООН, – перш ніж можна буде переходити до місцевих виборів та інших політичних питань.

Пристайко розповів про плани щодо виборів на Донбасі, «амністії», «особливого статусу» і компромісів

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко розповів на прес-конференції про позицію нинішньої влади щодо проведення місцевих виборів на нині окупованій частині Донбасу, так звані «особливий статус» для цієї території і «амністію» бойовиків, що їх передбачають мінські домовленості, а також заявив про необхідність подальших компромісів із боку Києва.

Виступаючи в кулуарах 16-ї зустрічі форуму «Ялтинська європейська стратегія» в Києві, Пристайко, зокрема, заявив: «Ми ніколи не погоджувалися на місцеві вибори на умовах бойовиків. На це не погоджувався попередній уряд, це не записано в мінських домовленостях. Як домовлено, місцеві вибори проводяться на основі законодавства України. Було запропоновано мати окремий закон, який описує спеціальні риси цих конкретних одних виборів. Але й там написано: на основі законодавства України. Ніколи ніхто, ні попередній, ні теперішній уряд, не погоджувався проводити вибори на умовах бойовиків».

Стосовно «повної амністії», якої прагнуть Росія і бойовики, Пристайко нагадав: «У 2015 році був проголосований закон «про амністію», який не передбачав ніяких повних «амністій». Так само ніяких повних «амністій» не передбачає ніяка робота теперішньої дипломатії».

Також міністр прокоментував питання про можливі зміни до Конституції України, які, на думку Росії і бойовиків, мали б піти їм на користь.

«Ми знову нагадуємо – так, як написано в мінських домовленостях, – там написано, що буде проведена реформа українського законодавства, конституційна реформа, в основі якої лежить децентралізація… Ми не вносимо ніяких змін в Конституцію. Ми продовжуємо наш шлях конституційної реформи, яку ми самі для України робимо, і основою цих змін є децентралізація – яка вже багато років в Україні йде доволі успішно», – заявив Пристайко.

«Що ми маємо на увазі? Ми пропонуємо тій стороні, яка зараз за лінією дотику, яка не є контрольована українським урядом, зрозуміти: шанс їхнього розвитку – це децентралізація. Вони можуть об’єднувати громади, вони можуть очікувати певних можливостей, зокрема фінансових, – так, як і всі області і райони, які є в Україні. Це і є максимальна пропозиція, яку ми робимо: зміни, реформа конституційна, в основі якої лежить децентралізація. Ми не вносимо в Конституцію ніяких ні «особливих», ні не особливих статусів», – сказав він.

Крім того, Пристайко прокоментував близьке завершення чинності нинішнього закону про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, який неформально й називають «законом про особливий статус» і який наразі діє до 31 грудня. При цьому міністр заявив про необхідність компромісів із обох сторін, у тому числі й із боку Києва.

«Сам цей закон, сама ідея «особливого статусу», яка прописана в чинному законі, – це був компроміс, який дозволив нам зупинити війну… Тепер ми маємо рухатися далі. Цей закон був дійсно розрахований до 31 грудня цього року, і я вважаю, що перед нашими депутатами стоїть надзвичайно складне завдання: яким чином змінити цей закон, написати новий закон, погодити цей закон – це дуже складна робота, яку уряд починає з нашим депутатським корпусом… Дуже багато деталей, як далеко ми зможемо просунутися в цьому законі, які необхідні компроміси з обох боків зробити, щоб на нашу землю прийшов мир нарешті. Це буде складна робота, і я просто не можу вам сказати, в якій формі воно буде», – сказав Вадим Пристайко.

Місцеві вибори в окремих районах Донецької і Луганської областей, за українським законодавством і під спостереженням ОБСЄ, передбачені мінськими домовленостями про врегулювання на нині окупованій частині Донбасу. Москва домагається, щоб такі вибори були проведені без виведення звідти російських військ і озброєнь і без роззброєння місцевих незаконних збройних формувань, за умов безконтрольності українсько-російського кордону на окупованій ділянці. Позиція Києва полягає в необхідності спершу вирішити всі питання безпеки, перш ніж можна буде переходити до політичних моментів «Мінська».

Закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» п Верховна Рада ухвалила у вересні 2014 року терміном на три роки. Ним передбачено, що такий особливий порядок на окремих територіях буде введений на трирічний термін «після виконання всіх умов, викладених у статті 10 закону, зокрема в частині, що стосується виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців із території України». Дію цього закону відтак двічі подовжували ще на рік, наразі до 31 грудня. Фактично він так і не почав діяти через невиконання своїх зобов’язань Росією і підконтрольними їй сепаратистами.

Одночасно Верховна Рада тоді ж ухвалила й закон «Про недопущення переслідування і покарання осіб у зв’язку з подіями, що сталися в окремих районах Донецької і Луганської областей України», неформально названий «законом про амністію». Його розкритикували правозахисники як надто м’який, зокрема такий, що може позбавити жертв катувань права на справедливість. Урешті цей закон так і не був переданий на підпис президентові і відтак не набув чинності.

Волкер пояснив, що треба зробити для виборів на Донбасі

Спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер пояснив, що, на думку Вашингтона, необхідно зробити, перш ніж можна буде провести легітимні вибори на нині окупованій частині українського Донбасу.

Виступаючи на 16-й зустрічі форуму «Ялтинська європейська стратегія» в Києві, Волкер заявив, що для цього спершу необхідно вирішити питання безпеки, а це потребує політичної волі Росії, якої Москва не демонструє.

За його словами, виконанню мінських домовленостей про врегулювання на Донбасі заважає відсутність безпеки «навіть для того, щоб зробити перший крок – це вільні вибори».

«Вільні і справедливі вибори можуть відбутися тільки у вільному і безпечному середовищі», – сказав Волкер. «І ми говоримо про політичну волю. Росія досі не продемонструвала політичної волі, аби завершити конфлікт», – наголосив він.

Попереднього дня, 13 вересня, виступаючи в кулуарах цього ж форуму, міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявляв, що Київ хотів би провести місцеві вибори одночасно і на вільній території України, і на нині окупованій частині Донбасу «за українським законодавством», не уточнивши, яким чином його можна дотриматися під окупацією.

Після того президент Володимир Зеленський наголосив, що питання виборів на непідконтрольних Києву територіях Донбасу може обговорюватися лише після виконання низки умов, серед яких – виведення російських військ.

Після заяви Зеленського Пристайко ввечері 13 вересня заявив, що Київ не буде проводити «фейкові вибори» на окупованих територіях, а має намір «якомога швидше організувати чесні місцеві вибори, відповідно до законодавства України та під відповідним міжнародним спостереженням».

Місцеві вибори в окремих районах Донецької і Луганської областей, за українським законодавством і під спостереженням ОБСЄ, передбачені мінськими домовленостями про врегулювання на нині окупованій частині Донбасу.

Москва домагається, щоб такі вибори були проведені без виведення звідти російських військ і озброєнь і без роззброєння місцевих незаконних збройних формувань, за умов безконтрольності українсько-російського кордону на окупованій ділянці. Позиція Києва полягає в необхідності спершу вирішити всі питання безпеки, перш ніж можна буде переходити до політичних моментів «Мінська».

Голова ОБСЄ оцінив можливість миротворчої місії на окупованій частині Донбасу

Чинний голова Організації з безпеки і співпраці в Європі, міністр закордонних справ Словаччини Мірослав Лайчак оцінив можливість введення на окуповану нині частину українського Донбасу міжнародної миротворчої місії.

Виступаючи на 16-й зустрічі форуму «Ялтинська європейська стратегія» в Києві, Лайчак заявив, що перед таким можливим введенням миротворців необхідно спершу досягти миру і забезпечити розведення військ.

При цьому він наголосив, що така ймовірна місія повинна б мати чіткий мандат і повний доступ до всієї окупованої частини Донбасу.

«Чого необхідно уникнути за будь-яку ціну для цієї місії, так це легітимізації цього штучного внутрішнього кордону – лінії розмежування», – заявив Лайчак. За його словами, «миротворча місія не має бути використана для легітимізації цих дивних збройних формувань на лінії зіткнення», як він назвав підтримувані і скеровувані Росією незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», що у складі російських гібридних сил захопили частини Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними.

Попереднього дня, 13 вересня, виступаючи на цьому ж форумі, нинішній президент України Володимир Зеленський заявляв, що «дуже обережно» ставиться до теми миротворців на Донбасі, щоб там не було «сценарію Абхазії або Придністров’я, коли миротворці стануть на контактній лінії розмежування і вже нікуди не підуть». Він наголосив, зокрема, що проти можливості розташувати миротворців на лінії розмежування на Донбасі і натомість бачить місцем розгортання миротворчої місії кордон України і Росії.

Запровадження на Донбасі міжнародної озброєної миротворчої місії, найкраще під егідою ООН, домагалася влада президента України Петра Порошенка. Росія у відповідь заявила, що погодиться на створення місії ООН на Донбасі лише в обмеженому форматі – тільки для охорони беззбройних працівників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, при цьому в першу чергу поблизу лінії контакту. Україна і її західні союзники, зокрема й Німеччина і Франція, відкинули такий підхід, що означав би замороження нинішнього конфлікту, і вимагали створення місії, що взяла б під контроль усю окуповану частину українського Донбасу, включно з кордоном із Росією, і мала б широкий миротворчий мандат. Обговорення можливості й умов розміщення сил ООН на окупованій території Донбасу ні до чого не призвело: Росія блокувала розгляд пропозицій України і Заходу. Після обрання нинішнім президентом України Володимира Зеленського розмов про миротворчу місію Київ досі не вів.

У ГПУ пояснили, чому закрили провадження проти Кузьміна

Генеральна прокуратура України повідомляє, що 22 серпня 2019 року вирішила закрити кримінальне провадження проти колишнього заступника генпрокурора часів президентства Віктора Януковича, народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Рената Кузьміна, відкрите у липні 2014 року.

«У зв’язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і тим, що можливості їх отримати вичерпані», – йдеться у відповіді Генпрокуратури на запит Радіо Свобода.

6 вересня Міністерство внутрішніх справ України повідомило Радіо Свобода, що Кузьміна зняли з розшуку після того, як ГПУ закрила провадження проти нього.

Центральна виборча комісія зареєструвала Кузьміна депутатом 12 серпня за підсумком дострокових парламентських виборів 21 липня. Кузьмін брав участь у виборах, попри те, що в Генпрокуратурі заявляли, що він міг переховуватися від слідства в Росії й анексованому нею Криму.

29 серпня на першому засіданні Верховної Ради Кузьмін склав присягу народного депутата.

Ренат Кузьмін був заступником генерального прокурора Віктора Пшонки в період з 2010 до 2013 року і заступником секретаря Ради національної безпеки й оборони у 2013-2014 роках.

Генеральна прокуратура України оголосила його у міжнародний розшук влітку 2014 року. Кузьміна підозрювали в організації у 2010 році незаконного затримання ексміністра внутрішніх справ Юрія Луценка та підбурювання судді Печерського суду столиці до обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У липні цього року речниця тодішнього генпрокурора Лариса Сарган повідомляла, що проти Кузьміна розслідують кримінальне провадження за підозрою у вчиненні особливо тяжких злочинів, у тому числі в легалізації (відмиванні) майна, здобутого злочинним шляхом, за скоєння яких законом передбачено покарання у виді позбавленні волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років із конфіскацією майна.

Кузьмін всі звинувачення відкидає.

Кучма: Німеччина і Франція будуть схиляти Зеленського до поступок Росії

Колишній президент України, представник країни в Тристоронньої контактній групі з врегулювання конфлікту на Донбасі Леонід Кучма в інтерв’ю Associated Press висловив побоювання, що лідери Німеччини і Франції будуть підштовхувати Україну до поступок Росії, зокрема з питання про організацію виборів на непідконтрольних українській владі територіях Донбасу.

«У мене немає великої надії. Зеленському буде дуже важко – він буде один проти трьох», – наводить агентство слова Кучми про те, що Анґела Меркель, Емманюель Макрон і Володимир Путін разом будуть схиляти президента України Володимира Зеленського до компромісів.

За словами Кучми, європейські партнери вже просять Зеленського «виконувати всі побажання Москви». Кучма наголосив, що, на його думку, вибори можуть бути проведені тільки після виведення з Донбасу важкого озброєння і російських військ, а також переходу кордону з Росією під контроль української влади.

«Постійно тривають розмови про те, щоб провести вибори на Донбасі. Але які вибори, коли люди ходять зі зброєю? Вибори можна проводити, коли війська пішли геть з України, важка техніка пішла, коли українська влада з’явилася, коли можуть приїхати туди журналісти», – цитує заяву Кучми від 13 вересня агентство «Інтерфакс».

 

Нещодавно президент Зеленський заявив, що Київ наполягає на зустрічі лідерів країн «нормандського формату» у вересні. Він зазначив, що лідери країн «нормандської четвірки» розглядатимуть «формулу Штайнмаєра та всі пункти Мінських домовленостей».

Останніми тижнями точаться розмови про те, що після тривалої перерви може вже ближчим часом відбутися новий саміт у «нормандському» форматі, з участю керівників України, Франції, Німеччини і Росії. Із закликами провести такий саміт виступає президент України Володимир Зеленський. Він також пропонував розширити коло учасників за рахунок керівників Великої Британії і США, але ця пропозиція наразі не знайшла підтримки.

 

26 серпня президент Франції Емманюель Макрон заявив, що наступні переговори у «нормандському форматі» відбудуться у вересні, однак дати не назвав.

Президент Росії Володимир Путін, зі свого боку, вже заявляв, що може зустрітися з українським керівником тільки за умови, зокрема, прямих переговорів Києва з ватажками підтримуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що визнані в Україні терористичними. Дотепер офіційний Київ відкидає таку можливість.

Зеленський ветував Виборчий кодекс із відкритими списками, ухвалений попередньою Радою

Президент України Володимир Зеленський ветував Виборчий кодекс, ухвалений 11 липня Верховною Радою VIII скликання, що передбачає систему відкритих списків на виборах до парламенту.

Як йдеться в повідомленні на сайті парламенту, 13 вересня президент повернув документ Верховній Раді зі своїми пропозиціями.

«Кодекс, що надійшов на підпис, містить положення, які не відповідають Конституції України, не враховують останні позитивні зміни до виборчого законодавства, спрямовані на його удосконалення, не узгоджуються із законодавчими актами, які є базовими у відповідній сфері, не забезпечують належної регламентації й організації виборчого процесу, ефективного контролю за здійсненням виборчих процедур», – йдеться в поясненні Зеленського.

 

11 липня Верховна Рада ухвалила в цілому новий Виборчий кодекс, що передбачає систему відкритих списків на виборах до парламенту. Кодекс, як йдеться в одній із поправок, має набрати чинності з 1 грудня 2023 року.

Представник президента Володимира Зеленського в парламенті Руслан Стефанчук тоді заявив, що офіс президента «проаналізує» ухвалений кодекс, перш ніж Зеленський вирішить, чи підпише його.

 

В уряді повідомили, чим Україна має відповісти на агресію Росії

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявляє, що, попри те, що Росія є агресором, вона також є найбільшим сусідом України, тому Київ має навчитися «співіснувати» з Москвою надалі. Про це голова уряду сказав, виступаючи на 16-й щорічній зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії (YES) 14 вересня в Києві.

За його словами, найкращою відповіддю агресорові з боку України буде її власний успіх. «Нам потрібно продемонструвати, що ми успішні», – сказав Гончарук.

«Для мене особисто Росія як держава – це агресор. Тут немає жодних питань. Наші погляди з часів Майдану, насправді, ніяк не змінилися. Але це ніяк не скасовує факту, що Росія – це наш найбільший сусід і потрібно усвідомити, як співіснувати з цією великою країною в подальшому», – додав він.

Прем’єр зазначив, що Кабінет міністрів планує сконцентруватися на тому, щоб максимально швидко зробити Україну успішною країною.

 

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

 

Майже всі звільнені українські моряки повертаються в Одесу – Денісова

Звільнені з Росії українські військові моряки 14 вересня повертаються в Одесу, повідомила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

«Після сніданку, з військового госпіталю, майже всі хлопці – військові моряки – вирушають додому, в Одесу. Вчора, під час зустрічі, вони запитали мене про долю всіх інших громадян України, які поки що перебувають в місцях несвободи на території РФ та анексованого Криму. Заспокоїла їх і сказала, що робота в цьому напрямку продовжується, і зробимо все можливе і неможливе, але всіх наших громадян обов’язково буде звільнено», – написала Денісова у фейсбуці вранці 14 вересня.

 

24 українських моряків повернулися до Києва з російського полону 7 вересня у результаті обміну, під час якого до України з Росії прилетіли 35 утримуваних там громадян.

Росія захопила три українські кораблі і 24 військових моряків біля Керченської протоки у листопаді 2018 року.

У травні цього року Міжнародний трибунал ООН з морського права зобов’язав Росію негайно звільнити моряків і кораблі «Бердянськ», «Нікополь» та «Яни Капу».