Header Image - СКЕЛЕТИ В ШАФАХ

8,417 Articles

У Чернівцях перед другим туром виборів міського голови поліція взяла під охорону ТВК та виборчі дільниці

У Чернівцях перед другим туром виборів міського голови, який призначили на 29 листопада, поліція взяла під охорону одну територіальну виборчу комісію та 112 виборчих дільниць. Про це повідомили в обласному управлінні поліції.

Зазначається, що ще чотири виборчі спеціальні дільниці не отримали бюлетені через відсутність виборців.

«Напередодні керівництво поліції Чернівецької області провело інструктаж поліцейських, які заступили на охорону виборчих дільниць. Особовому складу наголошено на дотриманні дисципліни, законності й політичної нейтральності, а також готовності надати допомогу суб’єктам виборчого процесу в межах компетенції поліції. Поліцейські забезпечили супровід бюлетенів на виборчі дільниці і охорону під час їхнього транспортування», – мовиться у повідомленні.

У поліції додали, що для оперативного реагування було створено додаткові слідчо-оперативні та вибухотехнічні групи, а також групи превентивної комунікації.

У другий тур виборів мера Чернівців вийшли Роман Кличук (партія «Єдина альтернатива») і Віталій Михайлишин («Команда Михайлишина»).

Сімферопольська «справа Хізб ут-Тахрір»: Сулейманов та його захист не встигли ознайомитися з матеріалами справи

Фігурант другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Ескендер Сулейманов не встиг за встановлений судом строк ознайомитися з усіма матеріалами своєї кримінальної справи – він переглянув лише 38 томів з 57-ми. Крім того, захист не повідомили про наявність в даній справі 56 і 57 томів. Про це адвокат Сулейманова Рустем Кямілєв розповів «Кримській солідарності».

«Ескендер ознайомився з 38 томами і теж не в повному обсязі. Ми відповідні зауваження внесли в протокол. Я з 57 томів був ознайомлений з 55. Слідчий мене навіть не повідомляв про те, що є ще да томи. Коли було засідання щодо обмеження терміну ознайомлення з матеріалами кримінальної справи мене і Ескендера, суддя сказала, що нібито ми повинні самі бути в ФСБ і цікавитися – це повний абсурд. Тобто адвокат сам повинен цікавитися цією справою, просити слідчого про те, щоб він його повідомив, хоча в кримінально-процесуальному кодексі ясно прописано, що слідчий повинен повідомляти адвоката про слідчі дії заздалегідь, протягом п’яти діб», – прокоментував адвокат.

Кямілєв заявив низку клопотань, зокрема, про виклик свідків і низки експертів на судове засідання, а також – про проведення очних ставок з прихованими свідками, які стверджували, що бачили Сулейманова на зборах. Також адвокат долучив до клопотань тексти резолюцій ООН про ситуацію в Криму, пов’язані з порушенням прав людини.

«У всіх цих резолюціях йдеться про гуманітарне право, яке на сьогоднішній день Російська Федерація порушує, незважаючи на те, що є підписантом цих міжнародних договорів. Дотримуватися цих угод – обов’язок цієї держави», – зазначив адвокат.

Після обшуків 10 червня 2019 року в будинках кримських татар в Алуштинському, Білогірському та Сімферопольському районах затримали вісьмох чоловіків, це Руслан Нагаєв, Ельдар Кантіміров, Руслан Месут, Ленур Халілов, Риза Омеров, Енвер Омеров, Айдер Джеппаров і Ескендер Сулейманов.

ФСБ Росії заявила, що слідчі дії прровели у рамках кримінальної справи за статтею про організацію або участь у діяльності терористичної організації, і стосуються релігійної організації «Хізб ут-Тахрір».

Українські правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження через проведення російськими силовиками обшуків в анексованому Криму.

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно відбуваються обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії і на території анексованого нею Криму організацією «Хізб ут-Тахрір».

Уряд 30 листопада відкриє можливість дофінансування музею Голодомору – ОП

Кабінет міністрів 30 листопада підготує розпорядження, яке відкриє можливості для дофінансування проєкту комплексу Національного музею Голодомору-геноциду, повідомляє Офіс президента України.

«Проєкт Національного музею Голодомору-геноциду дуже важливий для України: для нашої історії та майбутнього. Були певні проблеми з фінансуванням цього проєкту. Однак такі проєкти мають виконуватися в обов’язковому порядку. Я дав доручення Кабінету міністрів, і вже в понеділок це питання буде вирішено. Проєкт буде обов’язково завершено», – цитує ОП слова Володимира Зеленського, який разом із першою леді Оленою Зеленською 28 листопада вшанував пам’ять жертв голодоморів в Україні.

Пам’ять жертв голодоморів в Україні вшановують щороку в четверту суботу листопада.

Згідно з повідомленням на сайті Музею Голодомору, в квітні 2018 року була закладена капсула будівництва ІІ-ї черги Музею Голодомору, а 24 листопада 2018 року, в день вшанування 85-х роковин Голодомору, відбулася публічна презентація архітектурного проекту музею. Будівництво ІІ-ї черги планують закінчити у 2023 році.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

Тихановська: Крим за міжнародним законом український, а де-факто – «маємо те, що маємо»

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська вважає, що півострів Крим належить Україні за міжнародним законом. Про це Тихановська заявила в ексклюзивному інтерв’ю Українській редакції Радіо Свобода. На уточнювальне питання стосовно того, чий Крим де-факто опозиціонерка відповіла: «маємо те, що маємо».

У розпал президентської кампанії у Білорусі – 27 липня цього року – Тихановська заявила, що Крим «фактично є російським». «Мені дуже болить той факт, що в Україні була війна, що країна перейшла з одного боку на інший. Це дуже болісне питання. Це питання розділяє людей і налаштовує одне проти одного. Я можу сказати, як це прийнято в нашій країні та відповідно до міжнародного права, що юридично Крим є українським, а фактично – російським», – сказала тоді Тихановська.

А в інтерв’ю інтернет-виданню «Медуза», опублікованому теж 27 липня, кандидат у президенти Білорусі від опозиції ухилилася від прямої відповіді на питання, яке стосувалося окупованого Росією українського півострова.

«Я розумію, що питання про Крим розколює суспільство. А мені не хотілося б необережними словами когось відштовхнути. Тим більше, що я не політик, своєю головною метою я бачу об’єднання всіх сил для вирішення головного завдання – зміни влади і проведення чесних виборів. Ось на них вже зможуть висуватися політики, у яких будуть чітко визначені погляди, програми. І на чесних, вільних, абсолютно прозорих виборах білоруси зможуть вибрати собі нового керівника країни», – сказала Тихановська.

Повністю Суботнє інтерв’ю з лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською читайте на сайті Радіо Свобода та дивіться на YouTube-сторінці Радіо Свобода 28 листопада.

Довибори у Верховну Раду призначили на кінець березня

Довибори у Верховну Раду призначили на 28 березня 2021 року.

У цей день голосування відбудеться у 87 виборчому окрузі в Івано-Франківській області.

17 листопада припинилися повноваження народного депутата Зіновія Андрійовича, який виграв вибори в цьому окрузі. Його висувала партія «Слуга народу».

На місцевих виборах у жовтні його обрали мером Надвірної Івано-Франківської області.

 

Українець Олександр Марченко засуджений у Росії до 10 років ув’язнення – дружина

У Росії українець Олександр Марченко засуджений до 10 років ув’язнення, повідомила його дружина Катерина Марченко у фейсбуці.

«Вчора життя ніби зупинилося на секунду… Моєму чоловіку Олександру Марченку винесли вирок… 10 років. І ніби ми знали, що виправдовувальний вирок неможливий, але все одно сподівались на якесь диво. Чи можна взагалі бути готовим почути такі страшні та доленосні слова і прийняти той факт, що «там» вже все давно вирішили за тебе?» – написала Катерина Марченко.

Вона звернулася до президента України Володимира Зеленського: «Наші рідні дуже потребують вашої участі в їхніх долях, бо самотужки їм не подолати репресивну систему Російської Федерації».

Як писав проєкт Радіо Донбас.Реалії, випадок Олекснадра Марченка особливий тим, що представники збройного угруповання «ДНР» передали заручника слідчим Росії. Його схопили в грудні 2018 року під час поїздки до Донецька й пізніше передали ФСБ на кордоні, після чого у Росії йому оформили адміністративний арешт за нібито незаконну роботу в Росії, а потім порушили кримінальну справу за статтею про контрабанду зброї.

 

«Голодомор був знищенням майбутнього»: німецькі та українські депутати вшанували пам’ять жертв геноциду

«Маємо говорити, наголошувати про важливість пам’яті про геноцид проти українців через Голодомор»

Офіс генпрокурора наполягає, що Янукович перебуває в міжнародному розшуку

Колишній президент України Віктор Янукович продовжує перебувати в міжнародному розшуку, повідомив Офіс генерального прокурора у відповідь на запит Радіо Свобода.

«Ухвала Київського апеляційного суду від 16.11.2020, якою скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду Києва від 12.05.2020 про обрання підозрюваному Януковичу В.Ф, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та призначено новий розгляд у суді першої інстанції, не містить такого обґрунтування як недоведення пропкурором факту оголошення його в розшук, у тому числі міжнародний», – заявили в прокуратурі.

У відомстві додали, що ухвала Київського апеляційного суду оскарження в касаційному порядку не підлягає.

12 травня Печерський районний суд Києва заочно заарештував Януковича у справі про розстріли на Майдані. За тиждень до цього суд ухвалив рішення про заочний арешт Януковича у справі про узурпацію влади.

16 листопада Київський апеляційний суд скасував заочний арешт Януковича за однією зі справ. Згодом суд пояснив, що прокурор не довів факт оголошення Януковича в розшук.

МЗС закликало міжнародну спільноту до солідарності у визнанні Голодомору в Україні геноцидом

Міністерство закордонних справ України до 87-х роковин Голодомору в Україні закликало міжнародну спільноту до солідарності у визнанні Голодомору геноцидом.

«Міжнародне визнання Голодомору 1932-33 років геноцидом має стати виявом міжнародної солідарності з українським народом. Належне вшанування пам’яті жертв та всебічне вивчення злочину радянського режиму – спільний моральний обов’язок і дієвий спосіб запобігти повторенню подібних трагедій в майбутньому», – йдеться в повідомленні на сайті МЗС.

У зовнішньополітичному відомстві визнають, що боротьба за визнання Голодомору геноцидом стала одним із пріоритетів у зовнішній політиці та все ж почала приносити результати: офіційне визнання на рівні іноземних урядів, парламентів та міжнародних організацій. В МЗС кажуть –це заслуга спільних зусиллям урядів незалежної України, науковців, українських громад за кордоном і дипломатів.

Пам’ять жертв голодоморів в Україні вшановують щороку в четверту суботу листопада.

Читайте також: Радіо Свобода збирає свідчення про Голодомор

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

Прокуратура АРК оголосила підозру російському військовому посадовцю з Криму

Прокуратура АР Крим і Севастополя повідомила про підозру російському військовому комісару в Чорноморському і Роздольненському районах Криму. Як повідомляє пресслужба відомства, його звинуватили в порушенні законів і звичаїв війни.

Згідно з даними прокуратури, він примушував кримчан служити в збройних силах Росії. Санкція статті передбачає покарання на строк від восьми до дванадцяти років позбавлення волі.

«Досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний після анексії півострова в 2014 році зламав присягу на вірність народу України і перейшов на військову службу до армії Росії. Згодом, у 2016 році, обійнявши посаду «військового комісара Криму в Чорноморському і Роздольненському районах», підозрюваний безпосередньо розробляв план і забезпечував проведення примусових призовних компаній. Отже, «військовий комісар», реалізуючи незаконні «укази» вищого керівництва держави-окупанта, організовував 8 призовних кампаній кримчан на строкову службу до Збройних сил Росії», – йдеться у повідомленні.

За даними відомства, зазначені дії підозрюваний скоював всупереч статті 51 IV Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни в 1949 році, що категорично забороняє державі-окупанту примушувати цивільне населення служити в її збройних силах.

У червні цього року прокуратура оголосила про підозру військовому комісару Євпаторії та Сак через «примус кримчан служити в збройних силах Росії».