Header Image - СКЕЛЕТИ В ШАФАХ

7,524 Articles

Волинська трагедія є спільним болем України та Польщі – посольство

Посольство України в Польщі заявило, що український народ разом із польським вшановує жертв Волині, «не ділячи їх на своїх чи чужих», йдеться в суботу у заяві дипломатів на сторінці посольства у фейсбуці.

«11 липня – cпільний біль українців та поляків. Сьогодні разом з польським народом ми вшановуємо жертв Волині, не ділячи їх на своїх чи чужих. Це був і залишається наш спільний біль. У міжвоєнний період, під час і відразу після Другої світової війни, український і польський народи переживали драматичні нелюдські часи. Джерелом взаємної ворожнечі ще до Другої світової війни була непродумана національна політика тогочасної влади Речі Посполитої, проявлені польськими політиками та осадниками на Волині легковажність і відсутність поваги до прав громадян української національності на культивування власних національних та релігійних традицій. Українці на теренах тодішньої Другої Речі Посполитої відчули на собі спроби стерти їхню національну свідомість і підпорядкувати її панівній національності – тобто польській, часто через репресії, пацифікації, руйнування храмів та місць їх пам’яті», – йдеться у заяві.

У посольстві зазначили, що рішуче засуджують «будь-які прояви насильства, що ведуть до людиновбивства на етнічному ґрунті».

«Немає жодного виправдання навмисним злочинам проти мирного населення. Ми молимось за безневинно вбитих. І сьогодні разом з Польщею та польським народом будуємо партнерські стосунки та добросусідські відносини, засновані на взаємоповазі та вірі у наше спільне європейське майбутнє», – йдеться у заяві.

11 липня рішенням Сейму Польщі від 22 липня 2016 року в країні оголошено «Національний день пам’яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян ІІ Республіки Польща».

У перебігу Волинської трагедії 1943–44 років, яку в Польщі офіційно називають «Волинською різаниною», внаслідок дій Української повстанської армії, з одного боку, і низки польських формувань – націоналістичних, комуністичних і колаборантських із нацистами, – з іншого, загинули десятки тисяч людей.

При цьому число жертв серед місцевих поляків, за даними різних істориків, у тому числі польських, оцінюється від 30 до 70 тисяч людей; цифри офіційної Варшави – 100 тисяч загиблих поляків – не підтверджує майже ніхто.

Кількість убитих українців оцінюють від 5 тисяч (цю найнижчу оцінку використовує Варшава) до понад 20 тисяч людей.

Події Волинської трагедії Варшава давно називає «етнічними чистками», а 2016 року там перейшли до офіційного визначення «геноцид»; єдиними винуватцями трагедії називають «українських націоналістів».

Заперечення Києва і нагадування про спільну відповідальність за трагедію і про злочини також поляків проти українського населення Польща при цьому відкидає і наполягає, щоб Україна визнала ту «історичну правду», яку диктує Варшава. Політичні суперечки, зокрема, пов’язані з оцінками тих подій, призводили останніми роками до зростання напруженості у відносинах між двома країнами.

Зеленський оцінив як «правильні» дії влади у боротьбі з COVID-19

Президент України Володимир Зеленській оцінює кроки влади у боротьбі з коронавірусною інфекцією як скоординовані та правильні, повідомляє у суботу пресслужба канцелярії глави держави.

«Хоч цифри поширення COVID-19 залишають бажати кращого, ми дійшли до моменту, коли одужує більше людей, ніж заражається. Це видно й по звітах кожної зі служб. Це означає, що наші скоординовані дії були правильними, й українці дослухалися до рекомендацій влади. Нам треба, як і раніше, рухатися відповідно до ситуації», – сказав Зеленський.

У суботу президент провів традиційну нараду щодо ситуації з COVID-19.

Уже другий день число випадків одужання є вищим за число нових хворих на COVID-19 в Україні. 10 липня було 800 інфікувань (9 липня – 819) та 861 одужання (9 липня – 1016).

З початку епідемії коронавірусна інфекція вразила понад 52,8 тисяч українців, померли 1372 людини, одужали понад 25,6 тисяч.

У денні години 11 липня бойовики лише раз відкривали вогонь на Донбасі – штаб

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі 11 липня лише раз відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України.

«Ворог застосував заборонені Мінськими домовленостями зразки озброєння на Приазов’ї. Зокрема, у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід», загарбники на світанку вели вогонь з мінометів калібру 120 і 82 міліметри на підступах до Водяного», – йдеться в повідомленні.

Інформації про постраждалих українських військових немає.

Бойовики на своїх ресурсах традиційно звинувачують українських військових в обстрілах окупованих сепаратистами територій.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

«Слуга народу»: Іванов, Петров, Сидоров – Корнієнко розповів, як виглядатиме бюлетень на місцевих виборах

Учасники голосування на місцевих виборах зможуть підтримати не лише список політичної партії, а й окремих кандидатів у цьому списку. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив голова партії «Слуга народу», перший заступник керівника фракції партії у Верховній Раді Олександр Корнієнко.

«Біля кожної партії будуть написані кандидати. Наприклад, «Слуга народу»: Іванов, Петров, Сидоров… Біля кожної партії по сім кандидатів. Це і пропорційна система з відкритими списками. Це означає, що ти можеш голосувати і за партію, і за людину всередині цієї партії. Це пов’язано з територією, де ти мешкаєш. Наприклад, на Печерську буде один список кандидатів від партії. А на Святошині буде інший список кандидатів від цієї партії. І голосуючи за них, ти їх рухаєш всередині своєї території. І від кожної території тоді кілька депутатів потрапляє, в залежності від їхнього рейтингу», – розповів Корнієнко.

 

Місцеві вибори в Україні мають відбутися восени цього року. Напередодні до Верховної Ради внесли проєкт постанови про дату проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року.

 

«Москві ганьба»: у російському Хабаровську відбулися масові акції на підтримку заарештованого губернатора

У місті Хабаровськ на російському Далекому Сході 11 липня відбулася демонстранція на підтримку заарештованого губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала. У ній, за різними оцінками, взяли участь від 5 до 35 тисяч людей. Одночасно акції пройшли в Комсомольську-на-Амурі, Ельбані, Сонячному та інших містах краю. Заходи стали наймасовішими акціями протесту на Далекому Сході за кілька років.

Протестний марш у Хабаровську розпочався о 12:00 за місцевим часом у центрі міста, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Присутні прийшли з плакатами «Я/Ми Сергій Фургал», «Свободу Фургалу», «Він не давав красти єдиноросам» (маються на увазі члени владної партії «Єдина Росія» – ред.).

Учасники акції скандували «Свободу Фургалу», «Путіна у відставку», «Геть царя», «Москва, йди», «Москві ганьба» та інші гасла. Демонстранти підписали петицію на підтримку губернатора.

 

Поліція не втручалася в те, що відбувається, акція відбулася без затримань. 

Пресслужба затриманого губернатора Фургала поширила звернення до жителів краю. У ньому присутнім подякували за підтримку і відзначили, що «такої одностайності ще не бачив ні Хабаровський край, ні Далекий Схід, ні Росія».

 

Фургала був затриманий 9 липня біля свого будинку в Хабаровську і на наступний день арештований Басманним судом Москви. Чиновник підозрюється в організації двох вбивств і замаху на вбивство в середині двохтисячних років. За висунутими звинуваченнями йому загрожує ув’язнення аж до довічного терміну.

Політик є одним із кількох російських керівників регіонів, які не є єдиноросами, він є членом ЛДПР. У 2018 році він виграв протестне голосування в регіоні, перемігши чинного губернатора В’ячеслава Шпорта. У першому турі він випередив його на 675 голосів, у другому – більш як на 40 відсотків.

МЗС відхрещується від заяв «неуповноважених осіб» щодо Грузії

Міністерство закордонних справ України високо оцінило відносини з Грузією і відмежувалося від заяв «неуповноважених осіб» щодо Грузії.

«Україна високо цінує стратегічне партнерство з Грузією та підтверджує свою готовність розвивати двосторонні відносини у дусі дружби та добросусідства… Зміцнюється співпраця у сфері європейської і євроатлантичної інтеграції. Спільними для двох країн є безпекові виклики і проблеми окупованих Росією територій наших держав. Реалізація цих та інших напрямків взаємодії відбувається між органами влади двох країн на засадах довіри, взаємної поваги і невтручання у внутрішні справи один одного. У цьому зв’язку наголошуємо, що українським законодавством чітко визначено перелік посадових осіб і державних органів, які наділені повноваженнями висловлювати офіційну позицію Української держави. Публічні висловлювання не уповноважених осіб не можуть вважатися позицією держави», – наголосили в міністерстві.

Заява з’явилася у відповідь на два одночасні дипломатичні демарші, які влаштувала Грузія у зв’язку з висловлюваннями Міхеїла Саакашвілі – колишнього президента Грузії, а нині вже громадянина України (і вже не громадянина Грузії) і голови Виконавчого комітету реформ при президенті України, – який говорив про прагнення скинути нинішню владу Грузії.

Раніше 10 липня посла України у Грузії Ігоря Долгова викликали до МЗС цієї країни, щоб уже не вперше висловити занепокоєння з приводу «неприпустимих заяв, які зробив український посадовець щодо влади Грузії».

«Було зазначено, що такі дії, які є також порушенням законодавства Грузії, значно шкодять відносинам між двома країнами», – наголосили в МЗС Грузії.

«Грузинська сторона сподівається, що українська сторона належно візьме до уваги цей факт, і обидві сторони зроблять зусилля, щоб далі розвивати відносини», – мовиться в заяві.

У Тбілісі також додали, що з приводу заяв Міхеїла Саакашвілі голова МЗС Грузії вже мав розмову зі своїм українським колегою, в перебігу якої український міністр висловив занепокоєння з приводу цього інциденту і пообіцяв з’ясувати ситуацію.

При цьому в заяві також згадано про те, що грузинська сторона знову наголосила на стратегічних відносинах і дружбі між Грузією й Україною.

Також цього дня в Києві тимчасовий повірник у справах Грузії в Україні Давіт Бочорішвілі зустрівся з заступником міністра закордонних справ України Василем Боднарем і вручив йому ноту протесту з приводу заяв Міхеїла Саакашвілі, а також «висловив занепокоєння через неприпустимі заяви українського посадовця щодо грузинського уряду», повідомило посольство Грузії в Україні.

Як мовиться в повідомленні, в перебігу розмови грузинський дипломат зазначив, що «такі провокаційні дії шкодять дружнім, стратегічним відносинам між двома країнами», і сторони висловили готовність посилювати співпрацю для подальшого зміцнення двосторонніх відносин.

Попереднього дня, 9 липня, Міхеїл Саакашвілі оприлюднив у фейсбуці звернення до громадян Грузії, в якому назвав чинний уряд країни «нелегітимним» і заявив, що на майбутніх парламентських виборах у Грузії буде боротися проти чинної влади.

Це вже не перший такий випадок. Майже місяць тому, 11 червня, посла України в Грузії Ігоря Долгова вже викликали в МЗС у Тбілісі через попередні заяви Міхеїла Саакашвілі – тоді той теж заявляв, що буде «на передовій» запланованих на осінь парламентських виборів у Грузії.

Після тієї зустрічі Долгов заявив журналістам у Тбілісі: «Позиція України така: Саакашвілі не є офіційною особою в Україні, він не є частиною гілки виконавчої влади, він не громадянин Грузії, але він грузин і ніколи не перестане бути грузином. Грузія – важлива частина його життя не тільки в політичному минулому, але і зараз Грузія в його серці».

Офіційний Тбілісі у зв’язку з такими заявами Саакашвілі говорить про втручання у внутрішні справи Грузії.

Саме призначення Саакашвілі головою Виконавчого комітету реформ 7 травня, всупереч попереднім закликам керівництва Грузії не призначати його на урядову посаду, стало причиною дипломатичного скандалу між Грузією і Україною. Тоді посла Грузії в Україні відкликали до Тбілісі для консультацій. МЗС України тоді закликало Грузію «не ставити двосторонні відносини в залежність від процесу реформ в Україні», а президент Володимир Зеленський назвав «помилкою» рішення Грузії відкликати посла.

У Грузії проти Саакашвілі триває заочний розгляд у судах низки кримінальних справ, а в кількох із них уже винесені вироки, що передбачають позбавлення волі. Саакашвілі їх не визнає.

У Мінреінтеграції пояснили принципи перехідного правосуддя після визволення окупованих територій

У Міністерстві реінтеграції тимчасово окупованих територій України пояснили, на яких принципах має діяти правосуддя перехідного періоду після визволення нині окупованих територій.

Як сказав заступник міністра Ігор Яременко, основою Стратегії перехідного правосуддя для тимчасово окупованих територій, яку розробляє міністерство, має бути невідворотність покарання.

«Якщо ми хочемо реінтегрувати тимчасово окуповані території, ми повинні забезпечити певні базові речі. Але ключове – забезпечення дії перехідного правосуддя. Ті, хто порушував права людини, хто переслідував людей на тій території зі зброєю в руках, вбивав, катував, викрадав людей, забирав й привласнював майно, мають нести за це відповідальність. Якщо ми не зможемо забезпечити це, ми не забезпечимо нормальну безпечну реінтеграцію цих територій. Люди мають право на справедливість. Перехідне правосуддя – це і є про справедливість», – сказав Яременко.

На базі Мінреінтеграції планують створити спеціальну експертну робочу групу для напрацювання пакету законопроєктів про запровадження системи перехідного правосуддя й інших заходів безпечної реінтеграції, додав він.

Перехідне правосуддя – це концепція, яка застосовується у постконфліктних країнах для подолання наслідків збройного конфлікту. Вона викладена у деяких міжнародних документах і договорах. Концепція зводиться до чотирьох основних постулатів: здійснення ефективної кримінальної юстиції, що має на меті забезпечити покарання винних осіб у цьому збройному конфлікті; інституційні реформи; відшкодування збитків; донесення правди про збройний конфлікт.

Як кажуть фахівці, універсальної моделі перехідного правосуддя не існує, і кожна країна, в тому числі й Україна, шукає свою індивідуальну модель.

Кримський блогер Гайворонський оскаржив рішення російського суду про його депортацію

Кримський журналіст і блогер з Ялти Євген Гайворонський у Четвертому касаційному суді загальної юрисдикції Краснодара сусідньої Росії оскаржив рішення російського суду про його депортацію. Про це він повідломив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Гайворонський розповів, що касаційна скарга була подана на рішення підконтрольного Росії Верховного суду Криму, який 16 січня цього року підтвердив рішення Ялтинського суду «про примусове видворення Гайворонського за межі Росії».

У тексті скарги захист Гайворонського зазначає: «Оскільки Крим є територією України, а Гайворонський Є.Б. – її громадянином, то він може безперешкодно перебувати в Криму, як на території країни свого громадянства».

Гайворонський також повідомив, що його мета – «домогтися визнання російською владою, що Крим – це Україна навіть за російськими законами».

Він додав, що на фінальній стадії перебуває підготовка його скарги до ЄСПЛ.

«Моя мета – створити прецеденти, що прискорять деокупацію Криму і надихнуть десятки тисяч постраждалих за допомогою міжнародного права отримати серйозні компенсації від Росії за її військові злочини», – сказав Гайворонський.

20 грудня 2019 року підконтрольний Росії Ялтинський міський суд ухвалив рішення про «примусове видворення» Євгена Гайворонського «з території Росії». Перед цим його звинуватили «образі в інтернеті влади і символів Росії» за допис у соцмережі щодо президента Росії Володимира Путіна.

1 січня стало відомо, що ялтинський блогер і журналіст Гайворонський, якого вивезли з анексованого Криму в Краснодарський край Росії для «видворення», прибув до Києва.

Блогер Євген Гайворонський в 2014 році активно підтримував анексію Росією Кримського півострова. На російському телеканалі НТВ його показували у футболці із зображенням президента Росії Володимира Путіна і російським триколором, де він заявляв, що «відчув російський дух» і чекав цього 23 роки. Пізніше Гайворонський заявив, що «в 2014 році нічого не розумів» і покаявся за підтримку анексії.

28 квітня цього року Гайворонський вийшов на пікет до російського посольства в Києві. Він тримав у руках плакат «Пустіть Крим в Україну», «Свободу Олегу Софянику», «Крим – це Україна».

Речнику Кремля «невідомо» про розмову Путіна і Порошенка 2015 року

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що йому невідомо про розмову 2015 року між Володимиром Путіним і тодішнім президентом України Петро Порошенком, нібито запис якої напередодні в Києві поширив позафракційний народний депутат Андрій Деркач.

«Мені невідомо про те, що така розмова могла відбутися. Я також не можу нічого сказати про автентичність цього запису», – цитує слова Пєскова російське державне агентство ТАСС.

Він також відповів на питання, чи вітав Порошенко 12 червня 2014 року Путіна з Днем Росії: «Я не можу підтвердити цей факт, ніяких обмінів вітальними посланнями, які протокольно передбачені в такі національні свята, не здійснювалося, не здійснюється і зараз, на жаль».

 

9 липня в партії Порошенка «Європейська солідарність» назвали «змонтованим і ретельно скомпільованим фальсифікатом» поширені Деркачем записи.

При цьому офіційно названого Деркачем дня «розмови Порошенка і Путіна» були чотиристоронні переговори, а не двосторонні.

В оприлюдненому записі співрозмовники, особи яких непідтверджені, закінчують бесіду фразами: «Добре, Володимиру Володимировичу. Тисну руку. Велике спасибі» і «Обіймаю. До побачення, давайте». Раніше Деркач уже оприлюднював схожі записи, посилаючись на «журналістів-розслідувачів».

 

Раніше під час ефіру програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV представниця «Слуги народу» Ірина Верещук заявила, що Петро Порошенко під час телефонної розмови з Путіним у червні 2014 року нібито привітав його з Днем Росії. 

Порошенко звинуватив її у брехні і заявив, що під час тієї розмови він висловив «рішучий протест Путіну», а сайт Кремля поширив інформацію про привітання.

Проти Порошенка зареєстровано ще чотири кримінальні провадження – адвокат

Адвокат п’ятого президента України, народного депутата від «Європейської солідарності» Петра Порошенка Ігор Головань повідомив, що проти його клієнта відкрито чотири кримінальні провадження за заявою бізнесмена, ексакціонера «Приватбанку» Ігоря Коломойського.

«За заявою звичайної людини на прізвище Коломойський в Офісі генерального прокурора було зареєстровано чергові чотири кримінальні провадження стосовно Петра Порошенка. Пан Коломойський виступив зі стандартним набором і, звісно, його заяви стосуються «Приватбанку»: що нібито президент Порошенко перешкоджав господарській діяльності «Приватбанку», що нібито Порошенко поширював, розголошував банківську таємницю «Приватбанку», ну і, як завжди, там зловживання службовим становищем і навіть легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом», – розповів Головань журналістам у Києві.

Головань заявив про «організацію політично мотивованих переслідувань» Порошенка» та заявив про «нульову» перспективу цих кримінальних проваджень.

В Офісі гепрокурора, як і в Державному бюро розслідувань, поки публічно не коментували інформацію про нові кримінальні провадження проти Петра Порошенка.

1 липня Порошенко заявив, що проти нього розслідують 24 кримінальні провадження і що за всіма ними стоїть Офіс президента, або особисто очільник країни Володимир Зеленський.  Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова заявила, що звинувачення стосовно Порошенка не є політичним переслідуванням.

8 липня суд залишив без розгляду клопотання прокуратури про обрання запобіжного заходу Порошенку в одному з кримінальних проваджень щодо призначення першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки.