Header Image - СКЕЛЕТИ В ШАФАХ

9,518 Articles

Російські силовики помістили активіста Приходька у камеру з пацюками – адвокат

Проукраїнського активіста із Криму Олега Приходька, якого утримають у російському СІЗО за звинуваченням у підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин, помістили в камеру з пацюками, розповів проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Приходька Назім Шейхмамбетов.

«Щодо стану здоров’я у Приходька скарг немає. Його помістили в камеру, де разом із ним живуть пацюки. Він мені розповідає, що часто доводиться їх відганяти. Це дуже турбує його і не дає можливості нормально відпочивати, нормально готуватися до судових засідань», – повідомив Шейхмамбетов.

За його словами, наступне засідання відбудеться 17 листопада о 14:00, де планується допитати фахівця за клопотанням держобвинувачення.

Російський суд у Ростові-на-Дону 7 вересня продовжив арешт Олегові Приходьку на три місяці. З квітня кримчанин перебуває у СІЗО російського Ростова-на-Дону.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв». А 5 лютого адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив, що Олега Приходька також звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Прокуратура Автономної Республіки Крим відкрила кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в окупованому Криму.

Активіст усі звинувачення відкидає.

Рішення КСУ ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України – ЄС

Верховний представник Євросоюзу із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель висловив «глибоку стурбованість» рішенням Конституційного суду України щодо електронного декларування.

«Ми з великою стурбованістю відзначаємо вплив останнього рішення Конституційного Суду України на елементи антикорупційного законодавства, що має далекосяжні наслідки для всієї антикорупційної інфраструктури в Україні. Рішення ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань, які Україна взяла на себе щодо своїх міжнародних партнерів, зокрема ЄС», – мовиться у заяві єврокомісара.

У ЄС закликали українську владу вжити заходів для відновлення «необхідних умов для ефективного функціонування антикорупційної системи в Україні відповідно до Конституції України».

«ЄС і держави-члени ЄС вважають інститути по боротьбі з корупцією, створені на прохання українського народу, наріжним каменем трансформації України, тіснішої політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС», – наголошується у заяві.

 

Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Відповідне рішення від 27 жовтня було оприлюднене на сайті суду 28 жовтня.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.

В Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні все ж буде збережена. На четвер в ОПУ вирішили скликати термінове засідання РНБО. У його перебігу президент Володимир Зеленський запевнив, що система електронного декларування в Україні працюватиме, законопроєкти для її поновлення мають бути підготовлені й направлені до Верховної Ради як невідкладні, а правоохоронці мають встановити всі деталі ухвалення рішення Конституційного суду.

Рішення КСУ критично сприйняли і на Заході. Представник України в Європейському союзі навіть надіслав листа до Києва про загрозу безвізу. Втім віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина запевнила, що «рішення КСУ не відображає позиції керівництва держави, а його наслідки будуть якнайшвидше виправлені».

Trump’s Border Wall and Other Tools Border Agents Use

President Donald Trump promised to build a southern border wall when he campaigned four years ago, and he spoke about it again during the last presidential debate of 2020. VOA’s Elizabeth Lee has this update on the situation at the U.S.-Mexico border.Camera: Spike Johnson, Christian von PreysingProducer: Elizabeth Lee

US Economy Surges 7.4% From July to September

The U.S. economy surged 7.4% from July to September, the country’s Commerce Department reported Thursday, as businesses began to reopen and consumers, supported by government coronavirus relief assistance, started spending again amid the ongoing pandemic.
 
The third quarter gain partially offset the 9% plunge in the April-to-June period when much of the country’s economic life was shut down as the coronavirus swept into the country from China and Europe.
 
The third quarter advance is the last major economic report before next Tuesday’s presidential and congressional elections, and it could buttress claims by Republican President Donald Trump in his contest against Democratic challenger Joe Biden that the country is on pace for a rapid recovery.
 
The three-month surge translated into a 33.1% annualized rate, a hugely unsustainable figure in a country that is more accustomed to annual gains of 2% to 3%.
 
Economists say they expect the U.S. economy, the world’s largest, to advance again in the last three months of the year, but not as fast as in the third quarter. The U.S. economy for the year is expected to finish smaller than at the end of 2019.
 
Uncertainty lies in the fact that the U.S. is now recording soaring numbers of new coronavirus cases – 70,000 or more daily in recent days – that could curb commerce, as some state officials reimpose restrictions on businesses they previously had lifted.
 
Whether there will be more government coronavirus relief assistance and when – beyond the mostly already spent $3 trillion approved months ago – is also unclear.FILE – A woman walks past a personal finance loan office in Franklin, Tennesee, Oct. 1, 2020.In the last days before next Tuesday’s elections, Trump and fractious Republican and Democratic lawmakers failed to reach an agreement on a new aid package – either the size of it or exactly who might benefit from it. 
There is broad agreement to send a second round of $1,200 checks to most adult Americans and to reinstitute heightened national unemployment benefits on top of less generous state assistance. But the size of the new federal jobless aid and how long it would last have not been settled, nor the scope of more aid for financially troubled businesses and state and local governments.
 
Congress, in a lame-duck legislative session after the Tuesday elections, could act then on the coronavirus relief package, or wait until after either Trump or Biden is sworn in for a new presidential term on January 20.
 
The Labor Department reported Thursday that 751,000 jobless workers filed new claims for unemployment compensation last week, down 40,000 from the week before, and the second straight week the figure has fallen below 800,000.  
 
The agency said 7.7 million workers remain unemployed, but the jobless rate had fallen to 5.3%, an extended improvement from the high point of 14.7% in April.   
 
The recent weekly claims figures are well below the 6.9 million record number of claims filed in late March as the coronavirus swept into the United States but remain above the highest pre-pandemic level in records going back to the 1960s.
 
U.S. employers have called back millions of workers who were laid off during business shutdowns earlier this year, yet some hard-hit businesses have been slow to ramp up their operations again or have closed permanently. This has left workers idled or searching for new employment as coronavirus cases are surging again.
 
In addition, such major corporations as AT&T, Warner Media, Walt Disney, and Allstate, along with several airlines, have announced major layoffs in recent weeks as the U.S. economy works to regain its footing.
 

Нацрада призначить перевірки телеканалам, які транслювали агітацію в день тиші

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення призначить перевірки телеканалам, які транслювали політичну агітацію в день тиші – про це регулятор повідомив 29 жовтня за підсумками засідання робочої групи, яке відбулося напередодні.

За висновками членів Нацради, в ефірі кількох інформаційних каналів у період з 17 по 25 жовтня були порушення виборчого законодавства, в тому числі і в день тиші – 24 жовтня, а також у день голосування, коли будь-яка агітація заборонена.

«Порушень у день тиші вже давно не спостерігалося у вітчизняному просторі, зауважили члени робочої групи, і це один із найбільш негативних моментів, на яких треба наголосити», – йдеться в повідомленні Нацради.

За висновками ради, сюжет, де народний депутат Ілля Кива висловлював підтримку кандидату на посаду міського голови Києва Олександру Попову, транслювався в день виборців в ефірі каналів «112-Україна», «Z ZIK», «NEWSONE». При цьому «Z ZIK», як зазначають у регуляторі, припинив включення, вказавши на порушення норм виборчого законодавства.

Читайте також: Верховна Рада не збирається надалі позбавляти журналістів акредитації – керівниця пресслужби

«Поширення агітаційних матеріалів у день волевиявлення громадян є порушенням строків агітації, передбачених статтею 52 Виборчого кодексу України.  Двом ліцензіатам Національної ради – «112-Україна» і «NEWSONE» – буде призначено позапланові перевірки», – заявляє пресслужба ради.

Серед інших ознак порушень, які виокремлює Нацрада – поширення прихованої агітації, недотримання порядку розміщення політичної реклами, оприлюднення неповних результатів соціологічних досліджень.

За повідомленням, робоча група ухвалила повідомити про виявлені порушення Центральну виборчу комісію, і вказала ліцензіатам на неприпустимість такий дій надалі.

Також Нацрада вказала на порушення в трансляції каналу «НАШ», який нібито не дотримався вимог щодо маркування політичної реклами. Телеканалу також призначили перевірку через один із таких епізодів.

Читайте також: Президент Туреччини позивається до французького журналу Charlie Hebdo

«Недотримання журналістських стандартів, незаконна політична агітація – вони в цілому руйнують довіру до медіа, і ми втрачаємо не лише глядачів, ми втрачаємо й виборців. Підтвердженням цьому є така низька явка, яка була на цих виборах. Тому що, коли замість достовірних фактів люди отримують завуальовані меседжі, вони змінюють своє ставлення і відповідно стають пасивними», – цитує пресслужба одного з членів ради Максима Онопрієнка.

Згадані канали наразі не коментували цієї заяви.

26 жовтня керівниця місії спостерігачів БДІПЛ ОБСЄ в Україні Інгібйорнг Сольрун Гісладоттір заявила, що приватні медіа «не змогли неупереджено та збалансовано висвітлювати події виборчого процесу, а також всю діяльність кандидатів».

В Україні 25 жовтня відбулися місцеві вибори. Українці обирали депутатів місцевих рад, селищних, сільських і міських голів. Явка склала близько 37%.

Очільник Мінкульту назвав важливим рішення уряду про фінансування «патріотичних серіалів» із COVID-фонду

Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко назвав «очікуваними новинами для кіноіндустрії» і «важливим» рішення уряду від 28 жовтня про те, що окремі етапи виробництва «патріотичних телесеріалів» реалізовуватимуться за державний кошт, а саме з Фонду боротьби із поширенням COVID-19.

«Учора (28 жовтня – ред.) Кабінет міністрів підтримав ініційовану #МКІП постанову, яка погоджує порядок і дозволяє оголосити пітчинг патріотичних серіалів. Звертаю увагу, що 100 млн. грн. на проведення конкурсу заплановано ще з літа в рамках 1 млрд. грн. інституційної підтримки сфери культури. Тобто мова не йде про нові чи додаткові кошти», – заявив Олександр Ткаченко.

Він пояснив, що на його думку, це важливо, бо «спрощує телевізнийкам роботу над проєктами за рахунок державного фінансування».

«Робота потрібна усім, а дуже складний час для кіноіндустрії нікуди не минув. Особливо для людей, які працюють у сфері, і через довготривалу відсутність системних зйомок просто живуть у стані простою.  Потрібно продовжувати розвивати український телевізійний продукт, залучаючи до цього талановитих митців. З українськими акторами та про українські наративи. Тримаємо це у фокусі, бо популяризація ринку вітчизняного контенту особливо важлива для безпеки в інформаційному просторі», – сказав міністр.

Він додав, що міністерство незабаром зможе розпочати конкурсний відбір з «пошуку проєктів патріотичного спрямування».

28 жовтня уряд на засіданні схвалив проєкт постанови «Про внесення змін до пункту 9 Порядку використання коштів для здійснення деяких заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-Co V-2». Документ, зокрема, дозволяє використовувати бюджетні кошти на покриття витрат на реалізацію окремих періодів виробництва «телевізійних серіалів патріотичного спрямування».

Міністерство фінансів України днями повідомило, що із Фонду боротьби з COVID-19 вже витрачено 52% коштів або 34,1 мільярда гривень із загалом 66-ти мільярдів

Віцепрем’єрка підтвердила, що отримала лист від представника України в ЄС про загрозу безвізу

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина у коментарі Радіо Свобода підтвердила, що отримала лист від представника України в Європейському союзі Миколи Точицького про загрозу безвізу.

У листуванні з Радіо Свобода вона розповіла, що цей лист – частина внутрішнього листування, він не був передбачений для широкого загалу.

«Ніхто не заперечує існування листа, але треба розуміти важливу річ: у ньому викладена не позиція ЄС, а лише сигнали від українського посла у Київ про можливі, на його думку, загрози рішення КСУ для безвізу», – наголосила Стефанішина.

Вона вважає, що посол якісно виконав свою роботу, коли негайно поінформував Київ про загрози.

«У Києві чудово розуміють, які проблеми та загрози створює рішення КСУ для відносин з ЄС. Українська влада налаштована вжити швидких та рішучих кроків, щоб розв’язати проблему, яку це рішення створило. Запевняю, що ці кроки надішлють чіткий сигнал у Брюссель та інші столиці про те, що рішення КСУ не відображає позиції керівництва держави, а його наслідки будуть якнайшвидше виправлені», – додала віцепрем’єрка у спілкуванні з Радіо Свобода.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції.

В Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні буде збережена.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення.

Після офіційного оприлюднення рішення агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.

Через рішення суду президент України Володимир Зеленський 29 жовтня скликає термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони.

Видання «Європейська правда» повідомило, що отримало у розпорядження лист посла України при ЄС Миколи Точицького на адресу віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної. У ньому йдеться, що Європейський союз стурбований рішенням Конституційного суду, яке може стати підставою для тимчасової зупинки дії безвізового режиму українців з країнами ЄС.

ЦВК прийняла протокол з мокрою печаткою від ОВК на окрузі, де програв Ляшко

Центральна виборча комісія 29 жовтня прийняла для подальшого опрацювання протокол окружної виборчої комісії про підсумки голосування з виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі №208 на проміжних виборах народного депутата України 25 жовтня 2020 року.

«Відомості зазначеного протоколу на засіданні комісії оголосив голова окружної виборчої комісії ОВО №208, відзвітувавши про роботу комісії з організації проміжних виборів народного депутата України в зазначеному окрузі», – йдеться в повідомленні на сайті ЦВК.

Раніше повідомлялося, що кандидат у народні депутати від «Слуги народу» Анатолій Гунько зберіг відрив від свого опонента з Радикальної партії Олега Ляшка на виборах у 208-му окрузі після підрахунку 100% бюлетенів. За даними ЦВК, Гунько набирає понад 34%, Ляшко – понад 31%.

Вибори народних депутатів в 208-му окрузі оголосили після того, як у травні 2020 року був знайдений мертвим Валерій Давиденко. Саме він переміг на виборах у цьому окрузі у 2019 році.

 

П’ять населених пунктів на Донбасі залишилися без води – ОДА

П’ять населених пунктів Донецької області залишилися без водопостачання через прорив на Другому Донецькому водопроводі, повідомляє Донецька обласна державна адміністрація 29 жовтня.

Аварійні ремонтно-відновлювальні роботи тривають біля міста Слов’янськ.

«Фахівці комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» приступили до ремонту магістрального водоводу діаметром 1400 міліметрів вранці 28 жовтня. Наразі припинено водопостачання п’ятьох населених пунктів (з них три частково) – місто Костянтинівка (частково), місто Дружківка (частково), село Петрівка, селище міського типу Щербинівка (частково) та селище міського типу Новгородське Торецької міської ради (усього – 75401 особа/39720 абонентів)», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Представниця ОБСЄ: переговори в політичній підгрупі ТКГ з врегулювання на Донбасі не просуваються

Як зазначають у ОДА, причиною прориву стала тріщина довжиною 25 сантиметрів. Станом на 8 ранку триває відкачування води на місці прориву. Очікують, що ремонт буде завершений протягом поточної доби.

Адміністрація області нагадує, що Другий Донецький водопровід є головним джерелом водопостачання для Слов’янська, Краматорська, Дружківки, Костянтинівки, а також прилеглих сіл і селищ. За даними ОДА, 20 кілометрів водопроводу потребують заміни.

Рішення КСУ блокує призначення переможців місцевих виборів на їхні посади – НАЗК

Рішення Конституційного суду блокує можливість Національного агентства з питань запобігання корупції перевірити декларації кандидатів на керівні посади в органах влади. Про це це НАЗК повідомило 29 жовтя.

Як пояснюють в агентстві, КСУ позбавив його доступу до державних реєстрів, неохідних для спеціальної перевірки декларацій кандидатів, які перемагають на місцевих виборах.

Читайте також: Голова Конституційного суду не задекларував землю в Криму, власником якої став після анексії за законами Росії – «Схеми»

«Без цієї перевірки жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначений. КСУ фактично заблокував реалізацію результатів місцевих виборів. Оскільки призначення кандидатів обраних на посади, зокрема голів обласних, районних рад та їх заступників, можливе лише після проходження ними спецперевірок», – резюмують в НАЗК.

Пресслужба агентства наводить коментар його голови Олександра Новікова, згідно з яким Конституційний суд «не лише знищує антикорупційну систему в Україні, а й паралізує роботу органів місцевого самоврядування та всього державного апарату».

Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Відповідне рішення від 27 жовтня було оприлюднене на сайті суду 28 жовтня.

Читайте також: Transparency International: Рішення КС спровокує значний відкат антикорупційної реформи

Інформація про те, що Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу про декларування недостовірної інформації, з’явилася 27 жовтня.

Після цього в Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні буде збережена.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.