Header Image - СКЕЛЕТИ В ШАФАХ

Skesoc

У Дніпрі від COVID-19 помер багаторічний кореспондент Радіо Свобода Геннадій Сахаров

У Дніпрі на 76-ому році життя від коронавірусної хвороби помер громадський діяч і журналіст Геннадій Сахаров, багаторічний кореспондент Радіо Свобода. Про його смерть повідомив голова Дніпровського товариства політичних в’язнів і репресованих Іван Дремлюга. Цю ж інформацію він підтвердив щгодом Радіо Свобода.

Як передає кореспондент Радіо Свобода, тіло покійного наразі не передають удові через загрозу поширення COVID-19.

Росіянин за походженням, Генадій Сахаров був одним і тих, хто боровся за незалежність України.

У 1980-90-ті брав активну участь у громадсько-політичній роботі – стояв біля витоків Народного Руху в Дніпрі, піднімав у місті перший синьо-жовтий прапор.

Читайте також: «Урок був такий: ніколи не здаватись» – учасник першого підняття синьо-жовтого прапора в Дніпрі

З 1991 по 2006 роки працював кореспондентом Радіо Свобода в Дніпрі. Друзі згадують його як сміливого, відповідального, компетентного журналіста.

«Саме він для мене був прикладом, та й залишається прикладом справжнього журналіста і журналістської порядності», – написав на своїй сторінці у фейсбуці Олег Ростовцев.

Сахаров був учасником і висвітлював події Помаранчевої революції та Революції гідності, зокрема брав участь в акціях протесту на захист свободи слова.

Планується, що прощання із журналістом відбудеться наступного тижня.

Вселенський патріарх Варфоломій присвятив проповідь жертвам Голодомору

Метою Голодомору був добре спланований геноцид – глава Вселенського патріархату

Штаб ООС зафіксував дев’ять порушень режиму тиші на Донбасі в суботу

Російські гібридні сили дев’ять разів порушили режим припинення вогню в зоні бойових дій протягом дня 28 листопада, повідомляє штаб Операції об’єднаних сил.

«Вогнем із великокаліберного кулемета противник намагався спровокувати наших воїнів неподалік Луганського. Дві ворожі провокації із застосуванням ручного протитанкового гранатомета та стрілецької зброї відмічено поблизу Південного. Ще чотири порушення режиму припинення вогню задокументовано у районі населеного пункту Водяне. На цій ділянці впродовж доби противник застосовував міномети калібру 120 міліметрів і 82 міліметри, вів вогонь з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї», – йдеться в зведенні.

Також у штабі повідомляють, що увечері з боку окупованої Ужівки бойовики дистанційно мінували позиції українських військових в напрямку Водяного забороненими мінами ПОМ-2.

Читайте також: «Нам кажуть, що політика не для воїнів, але воїни є політиками» – боєць Правого сектору «Дана»

«Окрім того, на Приазов’ї задокументовано проліт безпілотного літального апарату противника типу «квадрокоптер» із перетином лінії розмежування. Українськими засобами радіоелектронної боротьби ворожий безпілотник було подавлено», – додають у пресслужбі.

За даними штабу, ніхто з особового складу не постраждав внаслідок бойових дій 28 листопада. З початку доби порушень режиму тиші не фіксували.

Незаконні збройні угруповання через підконтрольні їм ресурси не визнавали порушень зі свого боку, натомість звинуватили Збройні сили України в обстрілах окупованих територій протягом попередньої доби.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

Фоторепортаж: у Києві вшанували пам’ять жертв Голодомору

Щороку в останню суботу листопада українці вшановують мільйони загиблих у часи голоду 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 років. Голодомор 1932–33 років визнано геноцидом українського народу

У Львові вшанували роковини Голодомору

Сьогодні у Львові у День пам’яті жертв Голодоморів 19210-1922, 1932-1933, 1946-1947 років на площі біля пам’ятника Тарасові Шевченку відбулась екуменічна панахида і хвилиною мовчання згадали невинних жертв. Львів’яни запалили лампадки.

«Найважливіше це пам’ять. Ми маємо пам’ятати те, що було в минулому і якщо це трагічні сторінки, як Голодомор, ми маємо робите все, щоб це не повторити. Ми маємо говорити з дітьми про Голодомор, казати про те, що померли діти, що ми маємо про них пам’ятати, що ми робимо добрі справи для тих, які потребують», – заявив почесний консул Канади у Львові, педагог Оксана Винницька-Юсипович.

 

Юсипович започаткувала з львівськими вчителями традицію з Канади: учні у День вшанування Голодомору виготовляють паперові синьо-жовтні незабудки з написом про Голод 1932-1933 років і роздають їх людям на вулицях, а також їх наклеюють на мапі, де був Великий Голод.

У Львові проживає 89 людей, які пережили Голодомор 1932−1933 років. З міського бюджету їм виплатили одноразову матеріальну допомогу в розмірі тисячі гривень.

Пам’ять жертв голодоморів в Україні вшановують щороку в четверту суботу листопада. Цього року він припадає на 28 листопада.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

У Запоріжжі вшанували пам’ять жертв Голодомору

У Запоріжжі відбулася акція вшанування пам’яті загиблих під час Голодомору 1932–33 років. Її учасники поклали квіти до пам’ятника жертвам Голодомору , встановленого на центральному проспекті міста.

«Яблука дітям принесла. Я думаю, що вони дивляться на нас, і ми за них проживаємо життя. Мама мені з дитинства розповідала про Голодомор. Ми завжди знали, що він був. Коли люди сміялися, говорили, що його не було, я завжди знала, що голод був. Мама більше розповідала про 46-47-ий роки, а про 32-33-ій завжди у сім’ї пошепки розповідали», – каже учасниця акції на ім’я Наталя.

 

Окрім квітів, запорожці також несли до пам’ятника жертвам Голодомору лампадки з запаленими свічками, хліб, різну випічку та зерно пшениці.

В акції вшанування жертв Голодомору у 1932–33 роках взяли участь близько сотні містян. Серед них представники обласної та міської влад, священники різних конфесій, бійці місцевих частин Національної гвардії, активісти, волонтери та ветерани війни на Донбасі.

Також уподовж дня окремі городян несли квіти та солодощі до будівлі колишнього будинку немовляти, де, за а даними істориків, у роки Голодомору померли майже 800 дітей.

 

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Наразі Голодомор визнали геноцидом 24 країни світу, а ще в низці країн – органи влади їхніх окремих територіальних одиниць.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

Пам’ять жертв голодоморів в Україні вшановують щороку в четверту суботу листопада.

«Інтернат» Сергія Жадана вийшов італійською

Роман українського письменника Сергія Жадана «Інтернат» вийшов у світ італійською мовою. Твір у перекладі Джованни Броджі та Мар’яни Прокопович накладом у понад півтори тисячі примірників випустило римське видавництво Voland Edizioni, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Книжка під заголовком Il Convitto з’явиться в італійських книгарнях вже на початку грудня.

В Італії «Інтернат» Жадана став першим перекладеним художнім твором про українсько-російську війну на Донбасі, зазначають видавці та перекладачки.

Післямову до роману написала одна з перекладачок, відома літературознавиця-славістка Джованна Броджі.

За її словами, розповідь про збройний конфлікт на сході України зацікавить італійського читача, хоча для повного розуміння тексту слід мати бодай мінімальну політичну і навіть літературну обізнаність.

«Безумовно, це не є традиційна книжка про війну, як хтось може стереотипно уявляти сторони конфлікту, де відомо, хто проти кого воює. Тут немає чіткого поділу на поганих і хороших. Так, у творі присутня війна, однак головна тема роману – не війна сама по собі, а спільна людська трагедія, яка стосується усіх», – зазначила Броджі у коментарі Радіо Свобода.

Одним із проблематичних моментів перекладу книжки Жадана став вибір заголовку італійською мовою, ділиться підсумками річної перекладацької роботи науковиця Джованна Броджі.

За її словами, нелегко було знайти точний італійський відповідник українському «інтернат», адже цією метафорою письменник говорить про невпорядкованість і загубленість українського суспільства, що пов’язане і з радянським минулим, і це італійському читачеві непросто зразу зрозуміти. Власне, у післямові до роману, каже Броджі, вона намагалася пояснити ширше український контекст подій, описаних часто метафорично у Жадана.

Презентаційний тур був запланований на грудень, але через пандемічні обмеження презентація Il Convitto відбулася 28 листопада онлайн за сприяння Італійської асоціації українських студій (AISU ), яка об’єднує науковців та публіцистів-дослідників україністики.

Сергій Жадан під час онлайн презентації зауважив, що переклад саме цього роману для нього є особливим, бо «Інтернат» розповідає про українсько-російську війну, що триває 7-й рік.

«Я перечитував класичні воєнні романи Гемінгвея і Ремарка. Ясно, що кожна війна страшна і несправедлива, але якісь речі є актуальними для будь-якої війни. А саме відчуття відчаю, несправедливості було актуальним для Італії часів Першої світової війни, описаної у творі «Прощавай, зброє!», так само це актуально для нинішньої ситуації в Україні», – сказав письменник.

Роман Сергія Жадана «Інтернат» став третьою його книжкою, перекладеною і надрукованою видавничим домом Voland Edizioni. Раніше у цьому видавництві вийшли у світ роман «Ворошиловград» (La strada del Donbas) (2016) і збірка прозових історій і віршів «Месопотамія» (2018). 

Ще раніше, 2008 року, в Італії у перекладі Лоренцо Помпео надрукували книжку Depeche Mode. За спостереженнями місцевих літературознавців і видавців, з українських сучасних прозаїків Сергій Жадан нині найбільш популярний в Італії. Останніми роками він кілька разів відвідував країну для участі у книжкових форумах і презентації своїх книжок місцевій публіці.

Літературні вечори із Жаданом збирають повні зали шанувальників його творчості й активної громадської діяльності.

Українському шахісту пропонували зіграти в серіалі «Хід королеви»

Команда міні-серіалу «Хід королеви» стрімінгового сервісу Netflix пропонувала українському шахісту Василю Іванчуку зіграти одну з ключових ролей в проєкті. Про це чемпіон світу з бліцу та швидких шахів розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.

За словами львів’янина, його розглядали на роль російського гросмейстера Василя Боргова, який у заключному епізоді серіалу зустрічається за шахівницею з головною героїнею – Елізабет Хармон. Втім, попри інтерес з боку шахіста, роль йому так і не дісталась.

«Мені написали на мейл, що от є така пропозиція – зіграти роль Боргова. З’ясував, що компанія солідна, що дійсно готується такий фільм. Тоді написав – що ви конкретно пропонуєте? Я повинен знати більш-менш обсяг роботи. Пройшов, можливо, тиждень між тим як я отримав лист і відповів на нього. І вони відповіли – перепрошуємо, ми вже знайшли іншого актора на цю роль», – розповів шахіст.

Втім, цим епізодом участь Іванчука в проєкті не обмежилась. Тринадцятий чемпіон світу з шахів Гаррі Каспаров, який був консультантом творців серіалу, вирішив покласти в основу фінальної партії всього серіалу реальний шаховий поєдинок. Йдеться про зустріч Василя Іванчука та американського шахіста Патріка Вольфа, яку вони зіграли у 1993 році(закінчилась внічию – ред.).

Прем’єра міні-серіалу «Хід королеви» відбулася наприкінці жовтня. За чотири тижні він встановив новий рекорд для стрімінгового сервісу Netflix. За цей час міні-серіал, заснований на однойменному романі американського письменника-фантаста Уолтера Тевіса, подивилися 62 мільйони користувачів.

«Білих хакерів» за гроші просять зламати тестовий застосунок «Дія», щоб визначити вразливе у справжньому

Міністерство цифрової трансформації запустило програму з пошуку вразливостей у застосунку «Дія», повідомив у фейсбуці очільник відомства Михайло Федоров.

«Мінцифри запускає багбаунті (Bug Bounty – пропонована розробниками програма за винагороду із вивчення і визначення помилок у певній продукції – ред.) з пошуку вразливостей у застосунку «Дія» із призовим фондом 1 млн грн. Ми постійно працюємо над посиленням безпеки застосунку. Для нас надзвичайно важливо, щоб користувачі були впевнені в захищеності своїх персональних даних… Плануємо провести багбаунті для білих хакерів з усього світу на платформі Bugcrowd – це одна з найвідоміших міжнародних компаній, що спеціалізується на кібербезпеці та багбаунті-програмах», – повідомив Федоров.

За його словами, нагороди будуть розподілені за 5 категоріями вразливостей – від найменш до найбільш небезпечних.

Читайте також: Мільйон українців використовує оновлений мобільний застосунок «Дія» – Мінцифри

«Чи загрожує багбаунті застосунку «Дія»? Ні. Білі хакери ламатимуть «тестовий застосунок». Ми створимо окреме середовище для пошуку багів, яке не буде містити персональні дані. Зараз фіналізуємо деталі щодо правил багбаунті, умов участі та класифікації типів вразливостей по категоріях. У грудні відкриваємо прийом заявок», – додав посадовець.

Єдиним державним порталом електронних послуг в Україні є сайт і застосунок «Дія». Він вважається ключовим сервісом у проєкті «Держава в смартфоні», що об’єднує послуги, які надає держава громадянам і бізнесу.