Header Image - СКЕЛЕТИ В ШАФАХ

Skepol

«Марш на Крим» перенесли через пандемію COVID-19 – Чубаров

«Марш на Крим» перенесли на невизначений час через пандемію COVID-19. Про це повідомив глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

«Штаб міжнародної ненасильницької акції «Світ проти насильства і окупації. Марш гідності» – організованої пішої ходи з території материкової України на територію тимчасово окупованого Російською Федерацією Криму – оголошує про перенесення дати її проведення, раніше призначеної на 3 травня 2020 року. При цьому нова дата проведення міжнародної ненасильницької акції «Світ проти насильства і окупації. Марш гідності» буде визначена з урахуванням епідеміологічної ситуації в Україні», – мовиться у повідомленні.

Чубаров запевнив, що штаб продовжить підготовку до акції у «режимі віддаленого спілкування та у форматі локальних зустрічей».

22 січня Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що 2 травня цього року кримські татари планують масово перетнути адмінкордон із анексованим Кримом в пункті пропуску «Чонгар».

6 грудня 2019 року Рефат Чубаров анонсував підготовку і проведення ходи з материкової частини України до анексованого Росією Криму. За словами голови Меджлісу, організатори мають намір також звернутися до низки країн і міжнародних організацій, щоб вони взяли участь в марші. Чубаров додав, що вже створено штаб, склад якого назвуть після консультацій, а дата акції буде відома пізніше, бо підготовка «може зайняти не один і не два місяці».

Посли «Групи семи» вітають ухвалення Радою закону про ринок землі

Посли країн «Групи семи» привітали ухвалення Верховною Радою України законодавства про ринок землі.

«Ми вітаємо ухвалення законодавства про запуск ринку землі в Україні. Це важливий перший крок у досягненні ключової реформи, до якої прагнула державна влада протягом десятиліть. Ми також вітаємо крок вперед, який зробила Україна з реформування банківського сектору, і сподіваємося на його остаточне ухвалення, що зміцнить фінансовий сектор України і дасть змогу рухати вперед співпрацю з міжнародними фінансовими інституціям», – мовиться у повідомленні.

 

На позачерговому засіданні в ніч на 31 березня Верховна Рада підтримала законопроєкт про обіг земель сільськогосподарського призначення.

Перед фінальним голосуванням парламент підтримав низку поправок. Зокрема, тепер ринок землі має запрацювати 1 липня 2021 року замість 1 жовтня 2020-го.

Купувати землю зможуть громадяни України, територіальні громади, держава та юридичні особи, «створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади». У першій редакції документа юридичним особам достатньо було бути створеними за законодавством України. Крім того, юридичні особи зможуть купувати землю лише з 2024 року.

 

Рішенню про ухвалення закону передували два місяці розгляду понад чотирьох тисяч поправок. У першому читанні документ підтримали 13 листопада 2019 року.

Закон про ринок землі є однією з умов отримання Україною нової програми МВФ. Президент Володимир Зеленський повідомив, що після виконання умов фонду Україна протягом 15 днів отримає перший швидкий транш на 1,75−2 мільярдів доларів відразу в бюджет країни.

Слідком Росії висунув Чубарову заочне «звинувачення»

Російський слідчий комітет заочно висунув «звинуваченн» голові Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову, повідомило контрольоване Кремлем управління Слідкому в анексованому Криму.

«Чубаров звинувачується в організації масових заворушень і публічних закликах до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії», – йдеться в повідомленні.

Слідком звинувачує Чубарова в тому, що він навесні 2015 року в ефірі одного з українських телеканалів «висловлював заклики до здійснення екстремістської діяльності проти інтересів Росії», а також до деокупації Криму.

23 березня стало відомо, що у Криму російський Слідчий комітет порушив кримінальну справу проти голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова за статтею російського Кримінального кодексу – «Організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством». Йдеться про події 26 лютого 2014 року.

Сам голова Меджлісу Рефат Чубаров в коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії пов’язав порушення «справи» із планами кримських татар щодо організації акції «Марш гідності».

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова назвала відкриття «справи» проти Чубарова незаконним. А Прокуратура АРК через це відкрила кримінальне провадження.

6 грудня 2019 року голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров анонсував підготовку і проведення міжнародної ненасильницької мирної акції «Світ – проти насильства та окупації. Марш гідності». Під час акції активісти мають намір потрапити маршем до Криму через адміністративний кордон. Попередня дата проведення акції – 3 травня.

5 липня 2014 року, коли Рефат Чубаров повертався в анексований Росією Крим з виїзного засідання Меджлісу на Херсонщині, російські силовики заборонили йому в1їзд на 5 років. 5 липня 2019 року п’ятирічний термін російської заборони на в’їзд закінчився. Але, як пояснив Чубаров, він досі не може поїхати в анексований Крим через заочний арешт через нібито вчинення ним певних «злочинів проти основ конституційного ладу і безпеки Російської держави».

 

 

Раді пропонують заборонити акції біля судів на відстані ближче ніж 50 м

У Верховній Раді України зареєстрований проєкт закону, який пропонує заборонити мітинги й акції протесту біля будівель судів на відстані ближче ніж 50 метрів. Автором документу є народний депутат із фракції «Слуга народу» Сергій Демченко.

Згідно з повідомленням на сайті ВРУ, законопроєкт зареєстрований 30 березня, а 31 березня переданий на розгляд комітету.

У документі передбачається, що служба судової охорони буде припиняти проведення таких акцій або дій без ухвалення будь-яких додаткових рішень або додаткових вказівок, із залученням у разі потреби представників Національної поліції чи Нацгвардії.

Як йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту, його ухвалення «надасть змогу суддям можливість реалізувати закріплені на рівні Основного Закону України права. Крім того, в разі ухвалення законопроєкту буде вирішена одна з проблем втручання в роботу суддів, намагання фізичного та психологічного тиску на суддів, будуть визначені єдині підходи для розуміння нормативних рамок регулювання відносин у сфері проведення мирних зібрань».

 

Онлайн-брифінг керівника ОП Андрія Єрмака – трансляція

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак дає онлайн-брифінг на своїй фейсбук-сторінці.

В ОП тему брифінгу не повідомили, але заявили, що поставити запитання представники ЗМІ можуть у коментарях.

Керівник Офісу президента України відповідатиме на запитання впродовж 40 хвилин, з 15:00 до 15:40.

Напередодні Державне бюро розслідувань України відкрило кримінальне провадження щодо народного депутата від «Слуги народу» Гео Лероса, який раніше звинуватив голову Офісу президента Андрія Єрмака і його брата в корупції.

29 березня депутат Лерос опублікував у фейсбуці відеокадри, на яких людина, схожа на брата голови офісу президента (Андрій Єрмак фактично підтвердив, що це його брат), проводить кілька розмов. Законодавець називає ці зйомки «відеодоказами», як «Єрмак через свого брата барижить державними посадами, впроваджує свою програму до правоохоронних структур та оборонки (привіт з РФ), ну і, звичайно, заробіток на державі». 

Голова Офісу президента України Андрій Єрмак відреагував на публікації зі звинуваченнями з боку Лероса й оприлюдненого ним відео.

Скасування санкцій проти Росії неприпустиме – Україна в ООН

«Шлях до скасування санкцій не стосується пандемії нового вірусу, він полягає в припиненні протиправних дій»

Шмигаль: зміни до бюджету будуть проголосовані через 7-8 днів

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль висловив переконаність у тому, що Верховна Рада через сім чи вісім днів підтримає пропоновані урядом зміни до державного бюджету на 2020 рік. Він сказав про це в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV.

За словами прем’єра, парламент на позачерговому засіданні 30 березня не підтримав поправки через те, що не всі народні депутати мали змогу ознайомитися із ними.

«Ми працювали над бюджетом спільно з парламентським комітетом практично в цілодобовому режимі. Це бюджет надзвичайної ситуації. У ньому створений Фонд для боротьби з COVID-19. Ми зберегли практично всі основні видатки, водночас запропонувавши наповнити Фонд на 97,1 млрд грн», – сказав Шмигаль.

 

Фонд, за його словами, передбачатиме, зокрема, кошти на підтримку медиків, закупівлю ліків і заходи, пов’язані з протидією коронавірусній інфекції та її наслідкам. 

«Ми взяли бюджет на доопрацювання, щоб почути пропозиції та поправки. Впевнений, він буде проголосований через 7-8 днів», – сказав голова уряду.

Він також наголосив, що Україні потрібна допомога усіх міжнародних фінансових установ для боротьби з коронавірусною інфекцією та подолання економічних наслідків, які спричинить пандемія. «Сьогодні особливо важливо працювати з усіма міжнародними донорами. Не лише з МВФ. Ми також працюємо зі Світовим банком, ЄС, ЄБРР та іншими міжнародними фінансовими установами, які можуть підтримати Україну фінансово», – заявив прем’єр.

30 березня ЄС виділив 80 мільйонів євро на підтримку України у боротьбі з коронавірусом. Того ж дня Верховна Рада не підтримала зміни до держбюджету і направила відповідний законопроєкт на повторне перше читання.

 

 

Верховна Рада проголосувала за ринок землі

Верховна Рада підтримала закон обіг земель сільськогосподарського призначення.

Новина доповнюється…

ДБР відкрило провадження щодо депутата, який звинуватив голову ОП у корупції

Державне бюро розслідувань України відкрило кримінальне провадження щодо народного депутата від «Слуги народу» Гео Лероса, який раніше звинуватив голову Офісу президента Андрія Єрмака і його брата в корупції. Про це «Громадському» повідомив речник ДБР Максим Білоусенко.

За його словами, справу відкрили за чотирма статтями Кримінального кодексу: частиною 2 статті 190 (шахрайство), частиною 2 статті 344 (втручання у діяльність державного діяча), частиною 2 статті 328 (розголошення державної таємниці) та частиною 1 статті 364 (зловживання владою або службовим становищем).

Як уточнило агентству «Укрінформ» джерело у ДБР, кримінальне провадження відкрите за заявою голови ОП Андрія Єрмака.

 

29 березня депутат Лерос опублікував у фейсбуці відеокадри, на яких людина, схожа на брата голови офісу президента (Андрій Єрмак фактично підтвердив, що це його брат), проводить кілька розмов. Законодавець називає ці зйомки «відеодоказами», як «Єрмак через свого брата барижить державними посадами, впроваджує свою програму до правоохоронних структур та оборонки (привіт з РФ), ну і, звичайно, заробіток на державі». «Андрію Борисовичу, ти ворог України, і тобі краще піти, поки по-хорошому», – написав депутат Гео Лерос.

Голова Офісу президента України Андрій Єрмак відреагував на публікації зі звинуваченнями з боку Лероса й оприлюдненого ним відео.

Після цього Лерос заявив, що направляє звернення до Національного антикорупційного бюро з приводу його попередніх заяв. 

Упродовж останнього тижня Гео Лерос зробив кілька публікацій на тему політичної корупції. Зокрема, в одній із них депутат, не назвавши прізвища Андрія Єрмака, написав про «людину, яку соціальний ліфт підняв від організатора торгівлі на київських ярмарках до торгівлі державою в Мінську».

Рада проголосувала за «антиколомойський закон» в першому читанні

Законопроєкт підтримали 267 народних депутатів