Header Image - СКЕЛЕТИ В ШАФАХ

Skepol

Російські силовики помістили активіста Приходька у камеру з пацюками – адвокат

Проукраїнського активіста із Криму Олега Приходька, якого утримають у російському СІЗО за звинуваченням у підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин, помістили в камеру з пацюками, розповів проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Приходька Назім Шейхмамбетов.

«Щодо стану здоров’я у Приходька скарг немає. Його помістили в камеру, де разом із ним живуть пацюки. Він мені розповідає, що часто доводиться їх відганяти. Це дуже турбує його і не дає можливості нормально відпочивати, нормально готуватися до судових засідань», – повідомив Шейхмамбетов.

За його словами, наступне засідання відбудеться 17 листопада о 14:00, де планується допитати фахівця за клопотанням держобвинувачення.

Російський суд у Ростові-на-Дону 7 вересня продовжив арешт Олегові Приходьку на три місяці. З квітня кримчанин перебуває у СІЗО російського Ростова-на-Дону.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв». А 5 лютого адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив, що Олега Приходька також звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Прокуратура Автономної Республіки Крим відкрила кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в окупованому Криму.

Активіст усі звинувачення відкидає.

Рішення КСУ ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України – ЄС

Верховний представник Євросоюзу із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель висловив «глибоку стурбованість» рішенням Конституційного суду України щодо електронного декларування.

«Ми з великою стурбованістю відзначаємо вплив останнього рішення Конституційного Суду України на елементи антикорупційного законодавства, що має далекосяжні наслідки для всієї антикорупційної інфраструктури в Україні. Рішення ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань, які Україна взяла на себе щодо своїх міжнародних партнерів, зокрема ЄС», – мовиться у заяві єврокомісара.

У ЄС закликали українську владу вжити заходів для відновлення «необхідних умов для ефективного функціонування антикорупційної системи в Україні відповідно до Конституції України».

«ЄС і держави-члени ЄС вважають інститути по боротьбі з корупцією, створені на прохання українського народу, наріжним каменем трансформації України, тіснішої політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС», – наголошується у заяві.

 

Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Відповідне рішення від 27 жовтня було оприлюднене на сайті суду 28 жовтня.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.

В Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні все ж буде збережена. На четвер в ОПУ вирішили скликати термінове засідання РНБО. У його перебігу президент Володимир Зеленський запевнив, що система електронного декларування в Україні працюватиме, законопроєкти для її поновлення мають бути підготовлені й направлені до Верховної Ради як невідкладні, а правоохоронці мають встановити всі деталі ухвалення рішення Конституційного суду.

Рішення КСУ критично сприйняли і на Заході. Представник України в Європейському союзі навіть надіслав листа до Києва про загрозу безвізу. Втім віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина запевнила, що «рішення КСУ не відображає позиції керівництва держави, а його наслідки будуть якнайшвидше виправлені».

Віцепрем’єрка підтвердила, що отримала лист від представника України в ЄС про загрозу безвізу

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина у коментарі Радіо Свобода підтвердила, що отримала лист від представника України в Європейському союзі Миколи Точицького про загрозу безвізу.

У листуванні з Радіо Свобода вона розповіла, що цей лист – частина внутрішнього листування, він не був передбачений для широкого загалу.

«Ніхто не заперечує існування листа, але треба розуміти важливу річ: у ньому викладена не позиція ЄС, а лише сигнали від українського посла у Київ про можливі, на його думку, загрози рішення КСУ для безвізу», – наголосила Стефанішина.

Вона вважає, що посол якісно виконав свою роботу, коли негайно поінформував Київ про загрози.

«У Києві чудово розуміють, які проблеми та загрози створює рішення КСУ для відносин з ЄС. Українська влада налаштована вжити швидких та рішучих кроків, щоб розв’язати проблему, яку це рішення створило. Запевняю, що ці кроки надішлють чіткий сигнал у Брюссель та інші столиці про те, що рішення КСУ не відображає позиції керівництва держави, а його наслідки будуть якнайшвидше виправлені», – додала віцепрем’єрка у спілкуванні з Радіо Свобода.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції.

В Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні буде збережена.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення.

Після офіційного оприлюднення рішення агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.

Через рішення суду президент України Володимир Зеленський 29 жовтня скликає термінове закрите засідання Ради національної безпеки і оборони.

Видання «Європейська правда» повідомило, що отримало у розпорядження лист посла України при ЄС Миколи Точицького на адресу віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної. У ньому йдеться, що Європейський союз стурбований рішенням Конституційного суду, яке може стати підставою для тимчасової зупинки дії безвізового режиму українців з країнами ЄС.

ЦВК прийняла протокол з мокрою печаткою від ОВК на окрузі, де програв Ляшко

Центральна виборча комісія 29 жовтня прийняла для подальшого опрацювання протокол окружної виборчої комісії про підсумки голосування з виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі №208 на проміжних виборах народного депутата України 25 жовтня 2020 року.

«Відомості зазначеного протоколу на засіданні комісії оголосив голова окружної виборчої комісії ОВО №208, відзвітувавши про роботу комісії з організації проміжних виборів народного депутата України в зазначеному окрузі», – йдеться в повідомленні на сайті ЦВК.

Раніше повідомлялося, що кандидат у народні депутати від «Слуги народу» Анатолій Гунько зберіг відрив від свого опонента з Радикальної партії Олега Ляшка на виборах у 208-му окрузі після підрахунку 100% бюлетенів. За даними ЦВК, Гунько набирає понад 34%, Ляшко – понад 31%.

Вибори народних депутатів в 208-му окрузі оголосили після того, як у травні 2020 року був знайдений мертвим Валерій Давиденко. Саме він переміг на виборах у цьому окрузі у 2019 році.

 

Рішення КСУ блокує призначення переможців місцевих виборів на їхні посади – НАЗК

Рішення Конституційного суду блокує можливість Національного агентства з питань запобігання корупції перевірити декларації кандидатів на керівні посади в органах влади. Про це це НАЗК повідомило 29 жовтя.

Як пояснюють в агентстві, КСУ позбавив його доступу до державних реєстрів, неохідних для спеціальної перевірки декларацій кандидатів, які перемагають на місцевих виборах.

Читайте також: Голова Конституційного суду не задекларував землю в Криму, власником якої став після анексії за законами Росії – «Схеми»

«Без цієї перевірки жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначений. КСУ фактично заблокував реалізацію результатів місцевих виборів. Оскільки призначення кандидатів обраних на посади, зокрема голів обласних, районних рад та їх заступників, можливе лише після проходження ними спецперевірок», – резюмують в НАЗК.

Пресслужба агентства наводить коментар його голови Олександра Новікова, згідно з яким Конституційний суд «не лише знищує антикорупційну систему в Україні, а й паралізує роботу органів місцевого самоврядування та всього державного апарату».

Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Відповідне рішення від 27 жовтня було оприлюднене на сайті суду 28 жовтня.

Читайте також: Transparency International: Рішення КС спровокує значний відкат антикорупційної реформи

Інформація про те, що Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу про декларування недостовірної інформації, з’явилася 27 жовтня.

Після цього в Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні буде збережена.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.

У ОП відреагували на петицію про ліквідацію Окружного суду Києва

За результатом розгляду петиції про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва президент Володимир Зеленський доручив розпочати відповідні консультації з Вищою радою правосуддя. Про це повідомили у Офісі президента України.

«Президент пропонує розпочати необхідні консультації з Вищою радою правосуддя для напрацювання прозорої та коректної процедури, яка дозволила б вирішити питання Окружного адміністративного суду міста Києва та зняти певну напругу в суспільстві щодо цієї ситуації», – мовиться у повідомленні.

 

26 жовтня петиція до президента України Володимира Зеленського про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва набрала 25 тисяч підписів.

Автор петиції – журналіст Данило Мокрик.

«У рамках негайного забезпечення права громадян України на справедливий суд: просимо президента України невідкладно подати до Верховної Ради законопроєкт про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва», – мовиться в тексті петиції.

Мокрик вважає, що Окружний адмінсуд Києва втратив авторитет, зокрема, через зміст опублікованих Національним антикорупційним бюро України в липні 2019 року та в липні 2020 року записів розмов керівництва цього суду, «які свідчать про глибоко вкорінену в суді корупцію і практику неправосудності рішень».

У НАБУ назвали «політичним» рішення КСУ щодо електронного декларування

Рішення Конституційного суду України щодо електронного декларування є політичним, а також призведе до закриття справ проти посадовців, які вказали неправдиву інформацію у деклараціях. Про це заявили у Національному антикорупційному бюро.

«У такий спосіб КС України не лише легітимізує наміри політиків та чиновників приховати від суспільства незаконно набуті статки, а й захищає інтереси окремих суддів КСУ, чиє недостовірне декларування досліджується у межах кримінальних проваджень», – мовиться у заяві.

У бюро наголосили, що електронне декларування є основою антикорупційної реформи, а його мета – зробити владу прозорою та підзвітною суспільству, зокрема це стосується у суддів.

«Однак судді КСУ вирішили, що всі служителі Феміди мають залишатися поза цим процесом, а моніторинг їхнього способу життя є нібито формою тиску, так само як і складання протоколів у разі виявлення розбіжностей між задекларованими і фактичними статками. Відтак, завдяки рішенню КСУ в Україні ніхто не контролюватиме і не матиме права запитувати про статки суддів та джерела їхнього походження, притягати до відповідальності за наявності розбіжностей. Таке рішення не витримує жодної критики, ані з етичної, ані з правової точки зору. Адже остаточне рішення в разі виявлених порушень суддями законодавства сфері запобігання корупції є виключною прерогативою судів, а не НАЗК чи НАБУ. Відтак висновки КСУ про нібито порушення незалежності суддів за нинішнього законодавства про запобігання корупції є безпідставними», – наголосили у НАБУ.

 

Зазначається, що станом на 27 жовтня у бюро ведеться 110 кримінальних проваджень, в межах яких детективи досліджують близько 180 фактів умисного внесення посадовцями недостовірних відомостей до е-декларацій.

«Семи особам, серед яких троє колишніх народних депутатів, повідомлено про підозру. 34 справи скеровано до суду. Стосовно 13 осіб є рішення суду (шість вироків, стосовно семи осіб справи закриті за нереабілітуючими підставами). Через рішення КСУ всі ці справи мають бути закриті. Відтак, посадовці, викриті на зловживаннях, уникнуть відповідальності», – мовиться у заяві.

У НАБУ наголосили, що своїм рішенням КСУ завдав «нищівного удару по ефективному інструменту очищення влади від корупції».

 

Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Відповідне рішення від 27 жовтня було оприлюднене на сайті суду 28 жовтня.

Інформація про те, що Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу про декларування недостовірної інформації, з’явилася 27 жовтня.

Після цього в Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні буде збережена.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення.

Кравчук закликав Росію та бойовиків розблокувати процес обміну утримуваними особами – ОП

Голова української делегації в Тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Леонід Кравчук закликав Росію та контрольованих нею бойовиків розблокувати процес обміну утримуваними особами, повідомив Офіс президента.

Він закликав розблокувати процес, не чекаючи підготовки плану дію для розблокування переговорів ТКГ та подальших кроків у виконанні Мінських домовленостей. Сторони домовилися розробити його впродовж тижня.

Представники України наполягли на підтвердженні осіб зі списку на взаємне звільнення, який українська сторона передала в липні.

Як інформує Офіс президента, представниця голови ОБСЄ в Україні Гайді Грау звернулася з проханням пришвидшити процес, адже поки тривають переговори, люди продовжують перебувати в умовах ув’язнення, що не є гуманним.

Служба безпеки України повідомляла Радіо Свобода, що станом на 14 серпня контрольовані Росією сили незаконно утримують на Донбасі 235 людей.

Останній обмін утримуваними особами на Донбасі відбувся 16 квітня. Офіс президента повідомив, що з полону звільнили 20 українців. У контрольованих Росією угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» сказали, що українська сторона передала 14 осіб.

На початку серпня голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив про підготовку нового обміну у форматі «100 на 100». Єрмак висловив сподівання, що обмін відбудеться «скоро», але точної дати не навів.

Голова Конституційного суду не задекларував землю в Криму, власником якої став після анексії за законами РФ – «Схеми»

Олександр Тупицький у 2018 році став власником землі у селищі Кореїз, оформивши договір за законодавством Росії

Інтернет 4G тепер доступний майже на всіх станціях метро Києва – Мінцифри

Інтернет 4G тепер доступний майже на всіх станціях метро Києва, повідомило Міністерство цифрової трансформації України. Мережі немає лише на станції «Теремки».

«Сьогодні «Київстар», «Vodafone Україна» та «lifecell» запустили 4G одразу на 23 станціях київського метро. Залишається тільки станція «Теремки», на якій 4G з’явиться до кінця грудня. Ця станція нова, і її підключення потребує більше часу», – розповіли в Мінцифри.

Таким чином, мережа доступна на 45 із 46 станцій київського метро.

4G-зв’язок з’явився в київському метро на початку березня. Тоді мережа запрацювала лише на станції «Академмістечко».