Header Image - СКЕЛЕТИ В ШАФАХ

Skepol

У ЄС стурбовані спробами Росії переглянути свою роль у механізмах врегулювання ситуації на Донбасі – посол Едерер

Спроби Росії переглянути свою роль у «нормандському форматі» і Тристоронній контактній групі викликають стурбованість у Євросоюзі, заявив посол ЄС у Росії Маркус Едерер.

«Розвиток ситуації, який спостерігаємо останнім часом, викликає стурбованість. Я б назвав це спробами Росії переглянути свою роль у «нормандському форматі» і Тристоронній контактній групі, а можливо навіть і надати їй нового змісту», – сказав Едерер в інтерв’ю «Інтерфаксу».

Він зазначив, що ознаками таких змін є позиція делегації Росії під час останнього раунду переговорів політичних радників лідерів «нормандської четвірки» в Берліні, а також недавній лист російського представника в цьому форматі Дмитра Козака його німецькому колезі.

Посол ЄС наголосив, що Росія від початку «брала участь у «нормандському форматі» і ТКГ як сторона конфлікту на сході України», що не узгоджується з заявами російської сторони, що бойові дії на Донбасі – це внутрішньоукраїнський конфлікт.

«31 липня речник президента (Росії Володимира Путіна Дмитро) Пєсков зробив заяву, в якій офіційно спростував припущення про можливий вихід Росії з «нормандського формату». Мені здається, ця заява була важливою, своєчасною, і її можна тільки вітати, оскільки будь-які, навіть віддалені, натяки на можливу відмову Росії від своїх зобов’язань у «нормандському форматі» або Тристоронній контактній групі або на вихід Росії з цих форматів можуть негативно позначитися на врегулюванні конфлікту», – додав Едерер.

Наприкінці липня заступник голови Адміністрації президента Росії і московський куратор окремих районів Донецької та Луганської областей Дмитро Козак написав раднику канцлера Німеччини Ангели Меркель листа, в якому запропонував «припинити безглузді переговори радників» голів країн «нормандське четвірки». Замість цього Козак зажадав передати функції радників головам МЗС Росії, України, Франції та Німеччини.

Шмигаль прокоментував перебування Медведчука в окупованому Криму

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль прокоментував перебування одного з лідерів партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука в окупованому Росією Криму.

«Негативно ставлюся. Це надзвичайно неприйнятний крок з боку українського політика, яким він не був би, ким він не був би. Тому ставлюся до цього критично негативно», – сказав голова уряду в інтерв’ю Радіо Свобода (повністю це інтерв’ю читайте на сайті після 18:00).

 

Раніше цього тижня прессекретар депутата Верховної Ради, співголови партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука Олег Бабанін підтвердив кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, що він поїхав до анексованого Криму.

Читайте також: «Два Крими» однієї сім’ї: чим володіють на півострові куми Путіна​

Раніше 2 серпня Крим.Реалії повідомили із посиланням на свої джерела, що депутат Верховної Ради України, один з лідерів партії «Опозиційна платформа – За життя», кум президента Росії Володимира Путіна Віктор Медведчук у неділю, 2 серпня, в’їхав до анексованого Криму через пункт пропуску «Каланчак» разом зі своєю дружиною Оксаною Марченко.

За даними Крим.Реалії, родина Медведчука володіє в Криму бізнесом, який з’явився там вже після російської анексії. Дві фірми – «Таврія-інвест» і «Фірма Укрснаб» –​ у селищі Гаспра записані на Оксану Марченко.

Також, згідно з декларацією Медведчука, його дружина має земельну ділянку в Оползневому під Ялтою площею понад п’ять тисяч квадратних метрів, а також будинок із госпбудівлями.

У 2018 році Віктор Медведчук повідомив російському телеканалу «ТВ Центр», що продовжує їздити до анексованого Криму на відпочинок.

Кримська земля з декларації Медведчука входить до переліку територій, якими, згідно з указом президента Росії Володимира Путіна, не можуть володіти «іноземні громадяни». Російська влада зобов’язує власників продати ділянки громадянам Росії або російським компаніям, інакше вони можуть бути викуплені державою.

Крим.Реалії намагалися з’ясувати у Віктора Медведчука, якою в зв’язку з цим буде доля його родинного маєтку на кримському узбережжі. Але він не відповів на інформаційний запит.

Затриманих журналістів планують вислати з Білорусі

Затриманих у Мінсьу журналістів телеканалу «Настоящее время» Ірину Ромалійську, Івана Гребенюка та Юрія Баранюка планують депортувати з Білорусі, повідомляє канал.

Згідно з повідомленням, станом на зараз телефони всіх трьох досі заблоковані.

Про депортацію затриманих також повідомила Білоруська асоціація журналістів із посиланням на Ірину Ромалійську.

Раніше 7 серпня Міністерство закордонних справ України заявило, що консул України в Білорусі очікує на офіційне підтвердження затримання Ромалійської та Гребенюка, які є українськими громадянами. Юрій Баранюк – громадянин Росії.

Консул України очікує на офіційне підтвердження затримання громадян України в Білорусі, заявляє Міністерство закордонних справ.

За заявою, посольство вже зв’язалося з місцевими правоохоронними органами.

«Консул очікує від білоруської сторони на офіційне підтвердження факту затримання та доступу до затриманих громадян для надання первинної консульської допомоги. Справа перебуває на контролі МЗС та Посольства України в Білорусі», – йдеться в повідомленні міністерства.

7 серпня в Мінську затримали штатних кореспондентів телеканалу «Настоящее время» – Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка і Івана Гребенюка.

За попередніми даними, задримання пов’язане зі статусом акредитації трьох журналістів.

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар висловила обурення цим затриманням.

«Телеканал «Настоящее время» вчасно запросив акредитацію для своїх журналістів перед президентськими виборами, але вона їм не була надана. Відмова влади вчасно акредитувати наших журналістів – ще один приклад нехтування правами вільної преси та правом громадян Білорусі на інформацію без цензури. Ми обурені затриманням наших журналістів і вимагаємо дотримання владою визнаного в усьому світі права журналістів на виконання своєї професійної діяльності», – заявляє Дейзі Сінделар.

 

Ромалійська припускає, що приводом для депортації з Білорусі став ефір «Настоящего времени»

Одна із затриманих у Мінську журналістів проєкту Радіо Свобода та «Голосу Америки» «Настоящее время» Ірина Ромалійська припустила, що приводом для затримання та депортації її та колег стала їхня журналістська робота в Білорусі. Про це вона написала в себе на фейсбуці.

Ромалійська зазначила, що заборону на в’їзд до Білорусі, про яку раніше повідомляв її колега Іван Гребенюк, отримали всі троє.

«Наскільки я зрозуміла, приводом (для депортації – ред.) став вчорашній ефір «Настоящего времени». Співробітники, які нас допитували, переповідали мені точки, з яких я включалася», – написала вона.

 

За її повідомленням та повідомленням Гребенюка, журналісти вилітають до Одеси.

Як повідомляло «Настоящее время», вчорашній чотиригодинний ефір каналу з зірваного мітингу опозиційної кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановській тільки в соцмережах отримав понад пів мільйона переглядів.

7 серпня в Мінську затримали штатних кореспондентів телеканалу «Настоящее время» – Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка і Івана Гребенюка.

 

За попередніми даними, затримання пов’язане зі статусом акредитації трьох журналістів.

Згодом стало відомо, що затриманих планують депортувати з Білорусі.

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар висловила обурення цим затриманням. 

Антимонопольний комітет розглядає чотири справи щодо «Мотор Січі»

На розгляді Антимонопольного комітету наразі перебуває чотири справи про набуття контролю над акціонерним товариством «Мотор Січ», заявляє пресслужба АМКУ 7 серпня.

За повідомленням, комітет зокрема досліджує вплив транзакцій щодо цієї компанії на конкуренцію на ринках, на яких працює «Мотор Січ». 

Крім того, АМКУ розслідує продаж акцій товариства, здійснений без його дозволу.

«Не дивлячись на те, що вчора покупець акцій ПАТ «Мотор Січ» відкликав заяви про надання дозволу на концентрації, АМКУ продовжує здійснювати дослідження питання набуття акцій ПАТ «Мотор Січ» без отримання дозволу АМКУ, розпочате за власною ініціативою. АМКУ в межах повноважень буде проведена оцінка продажу стратегічного підприємства «Мотор Січ» на відповідність конкурентному законодавству», – заявляє комітет.

Читайте також: Пристрасті навколо «Мотор Січі»: китайський інвестор, американський чинник, український олігарх і державна таємниця

За заявою, АМКУ планує вжити «жорстких заходів» в разі виявлення порушень.

Дочірня компанія китайської Beijing Skyrizon і DCH Group українського бізнесмена Олександра Ярославського 4 серпня спільно подали нову заяву в Антимонопольний комітет України (АМКУ) про купівлю акцій підприємства «Мотор Січ», повідомила цього тижня Beijing Xinwei Technology Group Co., Ltd на Шанхайській фондовій біржі. Про це також 5 серпня інформувала DCH Group.

Акції «Мотор Січ» перебувають під арештом із квітня 2018 року за клопотанням слідчого СБУ з метою збереження речових доказів у порушеній у липні 2017 року кримінальній справі.

ПАТ «Мотор Січ» – один із найбільших світових виробників двигунів для авіаційної техніки, а також промислових газотурбінних установок. Постачає продукцію більш ніж у 100 країн світу.

 

При Мінреінтеграції створили комісію для забезпечення мовлення на окупованих територіях

Міністерство реінтеграції окупованих територій України заявило 7 серпня про створення Комісії з питань стабільного функціонування національного телебачення і радіомовлення на тимчасово окупованих територіях і прикордонних територіях України.

Комісію очолив віцепрем’єр-міністр України, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков. Основним завданням комісії називають забезпечення взаємодії органів влади в питаннях українського мовлення на Крим і Донбас.

Як заявила секретарка Комісії Юлія Лапутіна, за наявною в міністерстві інформацією, на тимчасово окупованих територіях понад половина громадян взагалі не має доступу до українських телеканалів та інтернет-сайтів.

Читайте також: «Від пів року в одиночній камері можна було збожеволіти» – дружина кримчанина, яка півтора року чекає його з тюрми​

«Тому одним із наших першочергових завдань буде повернення жителів тимчасово окупованих територій до політичного, культурного та суспільного життя України. Держава застосовує всі технології для забезпечення громадян вітчизняним мовленням, втілюючи стратегію інформаційної реінтеграції окупованих територій», – додала Лапутіна.

Комісія є постійно діючим експертним дорадчим органом.

У червні Кримська правозахисна група повідомила, що ситуація з доступом українського FM-радіосигналу в окупованому Росією Криму (на півночі півострова) в червні погіршилася порівняно з попереднім моніторингом у березні.

 

Україна готова забезпечувати людей у Криму водою в разі гуманітарної катастрофи – Шмигаль

Український прем’єр-міністр Денис Шмигаль допускає можливість поставок прісної води з материкової частини України в анексований Крим у разі, як він висловився, гуманітарної катастрофи на півострові. Про це Шмигаль сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.

«У разі необхідності забезпечити людей водою, якщо гуманітарна катастрофа, звичайно, Україна будь-де в Криму чи десь в іншому місці, буде забезпечувати українців водою і всім необхідним, медикаментами, їжею і так далі», – сказав Шмигаль у «Суботньому інтерв’ю».

При цьому він сказав, що Україна не буде постачати воду «окупантам, окупаційним військам, для потреб військових баз».

«Це неможливо», – наголосив Шмигаль.

 

Він також зазначив, що на даний момент технічно неможливо постачати дніпровську воду до Криму.

«Кримський канал перекритий, і вже не одне розслідування журналісти зробили, що неможливо сьогодні поставити воду в Крим по наявній інфраструктурі, необхідно вкладати кошти, ремонтувати цю інфраструктуру», – сказав прем’єр-міністр України.

11 червня на пресконференції в Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль сказав, що питання про відновлення поставок дніпровської води в Крим в українській повістці немає. До цього 5 березня Денис Шмигаль під час ток-шоу «Право на владу» стверджував, що його Кабмін «не перекриє воду для українців в Криму» і заявив, що неподання води «призведе до гуманітарної катастрофи».

 

Пізніше він написав у фейсбуці, що українська влада не може подавати воду в Крим до деокупації півострова, тому що «неможливо з технічних причин поділити воду, яка піде людям і воду, яка піде на військові бази».

Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень. У травні наповнюваність водосховищ Криму знизилася на 7,1 млн кубометрів, визнали в кримському Держкомводогоспі.

Повністю розмову з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем читайте на сайті Радіо Свобода та дивіться на каналі Радіо Свобода на YouTube 8 серпня.​

Коломойський: усі інвестиції в США були зроблені з власних коштів

Бізнесмен Ігор Коломойський у коментарі Радіо Свобода заявив, що всі його інвестиції в Сполучених Штатах Америки були зроблені з власних коштів.

«Усі інвестиції в США були зроблені з власних коштів, які зберігалися в «Приватбанку» та були отримані у 2007-2008 роках в угоді з Evraz та з доходів інших бізнесів», – розповів Коломойський у листуванні з Радіо Свобода.

Бізнесмен має на увазі продаж частини своїх металургійних активів російській компанії Evraz. За даними ЗМІ, тоді він отримав мільярд доларів та 9,72% акцій Evraz.

Коломойський також заперечив звинувачення на свою адресу з боку уряду США.

6 серпня Міністерство юстиції США подало цивільну скаргу з вимогою конфіскувати майно в Техасі та Кентуккі, яке належить підконтрольній бізнесмену компанії. Американський уряд звинувачує Коломойського та Боголюбова у викраденні «мільярдів доларів» «Приватбанку» та відмиванні їх на території США.

«Приватбанк» націоналізували в грудні 2016 року. У Національному банку України заявляли, що до націоналізації банку завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів. Коломойський назвав «маячнею» дані НБУ.

21 травня 2019 року «Приватбанк» звернувся до Канцелярського суду американського штату Делавер із позовом про відшкодування збитків, яких, як вважає банк, він зазнав у результаті різних протиправних дій. Ці дії, вважає «Приватбанк», вчинені проти нього його колишніми власниками – Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим, їхніми наближеними особами Мордехаєм Корфом, Хаїмом Шошетом та Уріелем Лейбером, а також компаніями, зареєстрованими у США.

Загалом у позові йдеться про «відмивання грошей» протягом майже 10 років загальним обсягом у 470 млрд доларів – тобто, майже 13 річних бюджетів України.

У позовній заяві «Приватбанк» стверджує, що Коломойський та Боголюбов є бенефіціарними власниками або мають контроль у кількох фірмах, зареєстрованих у США. І ці компанії, йдеться в позові, брали участь у відмиванні грошей, які виводились із «Приватбанку».

Загалом йдеться про десятки активів: феросплавні та металургійні заводи, комерційну нерухомість та готелі.

4 серпня 2020 року Федеральне бюро розслідувань повідомило Радіо Свобода, що проводить обшуки в офісах компанії Optima в американських містах Клівленд і Маямі.

США намагаються конфіскувати майно Коломойського у справі «Приватбанку»

Сполучені Штати Америки намагаються конфіскувати майно українського бізнесмена Ігоря Коломойського.

6 серпня Міністерство юстиції США подало цивільну скаргу з вимогою конфіскації майна в Техасі та Кентуккі, яке належить підконтрольній Коломойському компанії.

 

У скарзі Коломойського та його українського партнера Геннадія Боголюбова звинувачують у викраденні «мільярдів доларів» їхнього колишнього банку «Приватбанку» шляхом фіктивних кредитів та відмивання грошей на території Сполучених Штатів за допомогою двох американських партнерів.

Українці разом з американцями Уріелем Лейбером та Мордехаєм Корфом витрачали гроші на купівлю американської комерційної нерухомості та заводів з виробництва сталі та сплавів. Федеральне бюро розслідувань зазначає, що кредити рідко поверталися банку.

«Коли було потрібно платити за позику, інші позики були використані, щоб погасити старі позики чи у деяких випадках гроші повертали з інвестицій за незаконно присвоєні кошти», – заявили у ФБР.

Адвокат Коломойського Майкл Салліван в електронному листуванні з виданням Washington Post розповів, що бізнесмен «категорично відкидає звинувачення та скарги, які подало Міністерство юстиції».

«Приватбанк» націоналізували в грудні 2016 року. У Національному банку України заявляли, що до націоналізації банку завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів. Коломойський назвав «маячнею» дані НБУ.

21 травня 2019 року «Приватбанк» звернувся до Канцелярського суду американського штату Делавер із позовом про відшкодування збитків, яких, як вважає банк, він зазнав у результаті різних протиправних дій. Ці дії, вважає «Приватбанк», вчинені проти нього його колишніми власниками – Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим, їхніми наближеними особами Мордехаєм Корфом, Хаїмом Шошетом та Уріелем Лейбером, а також компаніями, зареєстрованими у США. Загалом у позові йдеться про «відмивання грошей» протягом майже 10 років загальним обсягом у 470 млрд доларів – тобто, майже 13 річних бюджетів України.

У позовній заяві «Приватбанк» стверджує, що Коломойський та Боголюбов є бенефіціарними власниками або мають контроль у кількох фірмах, зареєстрованих у США. І ці компанії, йдеться в позові, брали участь у відмиванні грошей, які виводились із «Приватбанку».

 Загалом йдеться про десятки активів: феросплавні та металургійні заводи, комерційна нерухомість та готелі. Наприклад, завдяки грошам з «Приватбанку» одна із компаній, Optima Ventures, стала найбільшим власником комерційної нерухомості в американському місті Клівленд. Найбільше майна у Коломойського та Боголюбова «Приватбанк» виявив у штатах Огайо, Іллінойс і Техас.

4 серпня 2020 року Федеральне бюро розслідувань проводить обшуки в офісах компанії Optima в американських містах Клівленд і Маямі.

Лукашенко розповів, за яких умов Білорусь видасть «вагнерівців» Україні

Білорусь видасть Україні затриманих бойовиків російської так званої «приватної військової компанії Вагнера», якщо Київ доведе їхню причетність до злочинів на Донбасі. Про це президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив в інтерв’ю Дмитру Гордону, яке вийшло в ефір 6 серпня на його YouTube-каналі.

«Навіть такого питання ніколи у мене не стояло. І стояти, думаю, не буде. У нас є міжнародні угоди з Росією та Україною. Суть полягає в тому, що генеральний прокурор України, генеральний прокурор Білорусі, Росії, правоохоронні системи в контакті… Ніхто нікого не видає, поки не встановлять провини», – сказав Лукашенко.

Він наголосив, що країна, яка робить запит на екстрадицію підозрюваних, «має довести провину цих людей: що цей вбив цього, що стріляли і так далі, і таке інше».

 

Україна звернулася до Білорусі з запитом про арешт і видачу 28 із 33 затриманих там підозрюваних бойовиків приватної російської військової компанії «Вагнера», які, за даними Києва, брали участь у бойових діях на сході України у складі російських гібридних сил. Про це 31 липня повідомили в Офісі генерального прокурора України.

29 липня білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленнями, вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії». Слідчий комітет Білорусі підозрює затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів. Президент Білорусі Олександр Лукашенко назвав усе це «надзвичайною подією», зібрав Раду безпеки країни і звинуватив Росію у «брудних намірах». Секретар Ради безпеки Білорусі Андрій Равков 30 липня повідомив, що на території країни триває пошук іще близько 200 бойовиків. Росія такі версії білоруської сторони заперечує.

Усі затримані мали російські паспорти. Дехто з них, вихідці з України, головно з Донецької і Луганської областей, також є українськими громадянами (раніше називали сім прізвищ, нині в ОГП заявили про дев’ятьох). Центр «Миротворець», який, зокрема, документує дані про учасників російських незаконних збройних формувань на українському Донбасі, раніше реєстрував 24 із затриманих нині в Білорусі як учасників таких формувань у різні часи (нині в ОГП говорять, що таких серед затриманих 28).