Header Image - СКЕЛЕТИ В ШАФАХ

Skepol

Валенса: Україна потребує більшої підтримки Європи і світу

Україна потребує більшої підтримки Європи і світу, заявив колишній президент Польщі Лех Валенса в інтерв’ю Білоруській службі Радіо Свобода.

«Україна потребує більшої підтримки – Європи і світу. А в цій Європі нині стільки «балагану», що вона не в стані допомогти. Україна – це велика країна і якби вона отримала можливість розвиватися, коли б вона була вбудована в нашу систему, ми би всі на цьому заробили. Але цього немає, і всі ми від цього несемо втрати», – сказав Валенса.

За його словами, увесь світ тепер перебуває у пошуку. Суспільства хочуть змін «і вибирають політиків, які кажуть, що будуть щось міняти».

«Так до влади прийшли [президент США Дональд] Трамп та [лідер польської партії «Право і Справедливість» Ярослав] Качинський у моїй країні. Нині епоха, яку я називаю «епохою слова». Ми повинні домовитись, як це повинно виглядати. І зміни повинні суспільства, це поклоніння, крок за кроком», – заявив Валенса.

За його словами, треба навчитися правильно розуміти виклики нашого часу. І Україна, і Білорусь повинні бути в Європі.

«Через те, що Україна слабо розвивається, ми так само не отримуємо того, що могли б отримувати, бо вона не купує наших товарів. Ми маємо співпрацювати та бути сумлінними. Мусить мінятися наша ментальність», – додав колишній польський лідер.

Валенса був президентом Польщі в 1990-1995 роках. До цього він був лідером профспілки «Солідарність». У 1983 році він здобув Нобелівську премію миру.

 

Суд скасував рішення про затримання й арешт ексдепутата Жеваго – адвокат

Київський апеляційний суд скасував рішення про затримання і тримання під вартою колишнього народного депутата Костянтина Жеваго, якого підозрюють в організації розтрати майна одного з банків України та легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом в особливо великих розмірах, повідомив його адвокат.

За словами адвоката, якого 4 червня цитує пресслужба Жеваго, суд ухвалив таке рішення 25 травня.

«Рішенням апеляційної інстанції встановлено, що Жеваго не перебував і не перебуває у міжнародному розшуку, не переховувався і не переховується від органів досудового розслідування та суду, а також те, що відсутні правові підстави для взяття Жеваго під варту», – йдеться в заяві адвоката, яка є в розпорядженні Радіо Свобода.

За його словами, скасована постанова судді Печерського райсуду була ухвалена із суттєвими порушеннями Кримінального процесуального кодексу (КПК) України і має всі ознаки завідомо неправосудного рішення. Імені адвоката у пресслужбі ексдепутата не наводять.

 

У пресслужбі Державного бюро розслідувань Радіо Свобода повідомили, що бачили вказану вище інформацію, але поки що не коментують її. Радіо Свобода направило запит у ДРБ.

На початку грудня 2019 року слідчий суддя задовольнив клопотання тодішньої Генеральної прокуратури про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для колишнього народного депутата Костянтина Жеваго.

«У зв’язку із систематичною неявкою до органу досудового розслідування його оголошено у міжнародний розшук та слідчим суддею надано дозвіл на його затримання. Вказана ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставою для затримання підозрюваного за межами України та видачі такої особи компетентним органам України», – йшлося в повідомленні ГПУ.

У серпні минулого року ДБР повідомило двом топ-менеджерам збанкрутілого банку Жеваго «Фінанси та кредит» про підозру в розтраті 2,5 мільярда гривень фінустанови.

Жеваго викликали у Державне бюро розслідувань на 27 вересня, щоб оголосити про підозру. 9 жовтня стало відомо, що його оголосили у розшук.

Ще через два дні Спеціалізована антикорупційна прокуратура України повідомила Жеваго про підозру у внесенні недостовірних відомостей у декларацію про доходи.

У Фонді гарантування вкладів раніше інформували, що з банку Жеваго незаконно вивели 5 мільярдів гривень.

Сам колишній народний депутат заявляв про непричетність до розтрати грошей банку.

Арахамія назвав умови, за яких Буславець може стати повноцінним міністром енергетики

Виконувачка обов’язків міністра енергетики та захисту довкілля Ольга Буславець може стати повноцінною очільницею відомства, якщо виконає два завдання, повідомив лідер парламентської фракції від «Слуги народу» Давид Арахамія в коментарі Радіо Свобода.

«У нас є два такі «red flags». Треба вирішити питання із зеленою енергетикою, з тою кризою й тарифом. Пані Буславець брала цю ініціативу на себе й має її виконати. Чи не виконати. Тоді вона піде просто у відставку. Друге – питання з атомною енергетикою. Ви розумієте, що в нас там є криза велика», – сказав Арахамія біля будівлі парламенту.

За його словами, якщо Буславець «нормально вирішить ці питання, тоді в неї є всі шанси в бути підтриманою всією фракцією й прибрати це «в.о.».

Кандидатуру Ольги Буславець на посаду голови Міністерства енергетики мала розглядати Верховна Рада на своєму засідання 30 березня. В останній момент питання зняли з голосування на вимогу президента Володимира Зеленького. Через два тижні уряд призначив Буславець виконувачкою обов’язків міністра.

Україна не боїться наступу Росії через нестачу води в Криму – Резніков

Віце-прем’єр-міністр України – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков запевнив, що анексований Росією Крим не отримає дніпровську воду до повної деокупацію півострова. Про це міністр заявив в інтерв’ю агентству «Укрінформ».

Резніков зазначив, що Україна «готова дати відсіч» Росії, якщо Кремль почне наступ через дефіцит води в Криму.

«Ми не боїмося. Ми готові сьогодні до будь-яких вчинків і дій. Ми за 6 років уже відбоялися. Сьогодні в нас зовсім інший стан бойової готовності, інша українська армія, яка готова дати відсіч ворогу», – наголосив Резніков.

Він зазначив, що позиція щодо відновлення водопостачання у Крим тільки після його деокупації є принциповою.

«Допомагати окупаційної російської адміністрації ми не збираємося», – додав Резніков.

 

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав бути максимально уважними в найближчі місяці до подій, які будуть пов’язані з поставками дніпровської води в анексований Крим. Він не виключає того, що Росія може піти на силові дії, а «третя сторона» переконуватиме Україну відновити водопостачання півострова.

У Херсонській облдержадміністрації 4 квітня повідомили про наповнення Північно-Кримського каналу і запевнили, що в анексований Крим вода через канал не надходить.

У Постійному представництві президента України в АРК також повідомили, що постачання води в анексовані Росією Крим і Севастополь через Північно-Кримський канал можливе тільки після деокупації півострова.

 

МВФ анонсував наступного тижня засідання щодо нової програми для України

Виконавча рада МВФ проведе засідання щодо України наступного тижня, у вівторок, 9 червня.

Як йдеться у плані роботи ради МВФ, на засіданні у вівторок ухвалюватиметься рішення щодо нової програми stand-by для України і оцінки виконання попередньої програми від 2015 року.

Влада України і менеджмент МВФ у грудні 2019 року попередньо домовилися про відкриття нової трирічної програми EFF на 5,5 мільярда доларів. Але 7 травня речник МВФ Джеррі Райс повідомив, що фокус переговорів між Україною і Міжнародним валютним фондом змістився з трирічної програми співпраці EFF на 18-місячну програму stand-by. Він вказав на «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні та стабілізації».

22 травня стало відомо, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) домовився із владою України на рівні персоналу про нову угоду на суму 5 мільярдів доларів, щоб допомогти Києву впоратися з економічними наслідками від пандемії коронавірусу.

 

 

Комітет ВР підтримав постанову щодо захисту ПЦУ в Криму

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав проєкт постанови про передачу в держвласність України приміщення Кафедрального собору святих рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги в Сімферополі, в якому проводить богослужіння Кримська єпархія ПЦУ. Як повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, тепер цей документ має винести на голосування Верховна Рада.

«Метою проєкту акта є захист гарантованого Конституцією України права на свободу світогляду та віросповідання вірян Кримської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України), а також культурних цінностей, що мають значення для формування культурного простору України на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя шляхом збереження приміщення Кафедрального собору святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги від знищення внаслідок незаконних дій Російської Федерації», – йдеться у пояснювальній записці до проєкту постанови.

Напередодні про розгляд комітетом ВРУ проєкту постанови щодо захисту Православної церкви України в анексованому Криму повідомив архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент.

Раніше Інститут релігійної свободи та Центр громадянських свобод надіслали клопотання на підтримку передачі в державну власність собору святих рівноапостольних князів Володимира та Ольги Кримської єпархії ПЦУ в Сімферополі у комітет і керівництву парламенту.

Кабінет міністрів України повторно ухвалив проєкт постанови Верховної Ради щодо захисту Православної церкви України в анексованому Криму. Раніше цей проєкт постанови вже ухвалював минулий уряд на чолі з Олексієм Гончаруком, але був відкликаний процедурними нормами через зміну Кабміну.

Архієпископ Климент вважає, що постанова українського уряду допоможе зберегти Кафедральний собор святих рівноапостольних Володимира та Ольги в Сімферополі завдяки «поширенню відповідальності держави за громадян України, які залишилися в Криму».

Російська влада в Криму направила припис про «звільнення приміщень» Кафедрального собору святих рівноапостольних Володимира та Ольги в Сімферополі, в якому проходили богослужіння УПЦ Київського патріархату (нині ПЦУ).

У російському Міністерстві майна Криму пояснили вимогу звільнити будівлю Кафедрального собору в Сімферополі закінченням терміну дії договору з єпархією УПЦ КП, яка перейшла e створену Православну церкву України.

СБУ повідомила про підозру більш ніж десятку «керівників» угруповання «ЛНР»

За останні три місяці слідчі Служби безпеки України повідомили про підозру так званим очільникам «міністерств», «адміністрацій» і «депутатам» підтримуваного Росією незаконного збройного угруповання «ЛНР». Як йдеться на сайті СБУ, також вчинення злочину інкримінується ватажку цього визнаного в Україні терористичним угруповання.

«Серед підозрюваних – керівники фейкових «МДБ», «міністерства зв’язку та масових комунікацій», «міністерства сільського господарства», три «депутати народної ради», двоє заступників «голів місцевих адміністрацій», двоє «посадовців міністерств» і ватажок бойовиків на прізвисько «Нуф». Зловмисникам повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), ч. 2 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), ч. 3 ст. 27 і ч. 2 ст. 146 (організація незаконного позбавлення волі), ч. 1 ст. 258-3 (участь у діяльності терористичної організації) Кримінального кодексу України», – йдеться в повідомленні.

В СБУ вказали, що судом надано дозвіл на затримання підозрюваних, їх оголошено у розшук.

Загалом за три останні роки слідчі СБУ завершили досудове розслідування щодо майже 90 представників угруповання «ЛНР», обвинувальні матеріали скеровано до суду, додали у відомстві.

«Триває робота щодо документування протиправної діяльності інших учасників терористичної організації», – вказали в СБУ.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

САП повідомила про завершення слідства у частині «справи Гладковського»

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повідомили про завершення досудового розслідування у справі стосовно колишнього першого заступника секретаря РНБО, ексзаступника міністра оборони та директора департаменту Міністерства оборони, підозрюваних у завданні збитків державі на загальну суму 17,44 мільйона гривень.

У повідомленні САП у фейсбуці вказано, що йдеться про ту частину обвинувачення, в якій фігурує не названий відомством на ім’я і прізвище експосадовець РНБО, який, за даними слідчих, використав службове становище для одержання неправомірної вигоди компанії «Богдан Моторс», частки у статутному капіталі якої належали посадовцю та його близьким особам. Мова йде про Олега Гладковського, як випливає із тексту справи.

«На сьогодні досудове розслідування у справі завершено. Матеріали кримінального провадження відкрито підозрюваним та їх захисникам для ознайомлення. Після чого обвинувальний акт буде скеровано до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті», – повідомили у САП.

У відомстві нагадали, що також колишньому посадовцю РНБО інкриміновано і внесення недостовірних відомостей до декларації.

14 травня Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про зміну підозри колишньому заступнику секретаря Ради національної безпеки і оборони Олегу Гладковському у справі про зловживання з оборонним замовленням у частині збільшення суми інкримінованих збитків з 10,62 мільйлна гривень до 17,44 мільйона гривень.

Національне антикорупційне бюро затримало Гладковського 17 жовтня 2019 року за підозрою у зловживанні владою і в декларуванні недостовірної інформації. Він заявив про «політично вмотивоване незаконне переслідування». 19 жовтня Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про взяття під варту на 60 днів Олега Гладковського і водночас визначив, що він може внести заставу в понад 10,5 мільйона гривень. Вже 21 жовтня Гладковський покинув стіни СІЗО після внесеної за нього застави.

На початку березня 2019 року тоді чинний президент України Петро Порошенко заявив, що звільнив Олега Гладковського з посади першого заступника секретаря РНБО.

Це сталося після того, як у лютому і березні журналісти Bihus.info опублікували кілька частин розслідування «Друзі президента крадуть на оборонці (секретні переписки)» про суми «відкатів» і схеми розкрадання мільйонів в оборонній сфері.

За даними журналістів, безпосереднім учасником цих схем був син колишнього заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського Ігор, а також сам Олег Гладковський і представники «Укроборонпрому».

Незабаром після оприлюднення розслідування були затримані кілька чинних і колишніх посадовців ДП «Спецтехноекспорт», що входить до складу «Укроборонпром». Їх вважають причетними до розтрати коштів держпідприємства оборонної галузі на суму 55,5 мільйонів гривень.

Олег Гладковський та його син відкидають звинувачення.

 

 

 

 

У ЄС повідомили про плани співпраці з Україною та іншими державами «Східного партнерства» після 2020 року

Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель 3 червня звернувся із листом до міністрів закордонних справ шести країн, які є учасниками програми «Східного партнерства» Євросоюзу. У документі, який має Радіо Свобода, йдеться про довгострокові плани співпраці ЄС із Україною та іншими державами-учасницями програми – Молдовою, Грузією, Вірменією, Азербайджаном та Білоруссю.

За словами Борреля, попередні консультації «визначили п’ять довгострокових цілей політики після 2020 року: економіка та зв’язок; підзвітність інституцій; верховенство закону та безпека; зелені та цифрові перетворення; справедливі та

інклюзивні суспільства». Окрім цього, дуже своєчасною очільник зовнішньої політики ЄС назвав пропозицію «посилити співпрацю у сферах добробуту та охорони здоров’я, із чітким орієнтиром на… протидію пандемії COVID-19».

Боррель проінформував, що через пов’язані з коронавірусною інфекцією обмеження заплановані на червень заходи в межах «Східного партнерства» відбудуться в режимі відеоконференцій: 11 червня відбудеться нарада на рівні міністрів закордонних справ, а 18 червня співпрацю обговорять лідери країн.

 

У квітні кореспондент Радіо Свобода з посиланням на документ, що опинився в його розпорядженні, повідомляв, що держави Євросоюзу досі не досягли остаточної згоди щодо амбіцій на членство з боку східних сусідів блоку, а також стривожені наслідками вже запровадженої візової лібералізації.

Програма «Східного партнерства» стартувала 2009 року і має на меті наблизити Україну, Вірменію, Білорусь, Гузію, Молдову та Азербайджан ближче до блоку. Водночас вона не містить чіткої пропозиції вступити до блоку.

 

З того часу Грузія, Молдова та Україна підписали угоди про асоціацію з Євросоюзом, в тому числі угоди про вільну торгівлю. Однак деякі країни-члени неохоче публічно обговорюють питання долучення нових держав до ЄС.

Москва неодноразово висловлювалася проти програми Східного партнерства, заявляючи, що зміцнення економічних зв’язків між Євросоюзом та її основними торговельними партнерами може нашкодити інтересам Росії.

 

Денісова закликала світ тиснути на Росію, щоб зупинити геноцид кримськотатарського народу

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова заявила, що «Росія продовжує геноцид кримськотатарського народу», і закликала міжнародну спільноту тиснути на Москву.

«Країна-агресор продовжує геноцид кримськотатарського народу – здійснюються незаконні обшуки їхніх домівок, а політв’язнів утримують у нелюдських умовах у місцях несвободи на території РФ і тимчасово окупованого Криму. Метою обшуків є лише одне – будь-якою ціною зламати опір кримчан», – написала омбудсмен у фейсбуці.

«Закликаю міжнародну спільноту об’єднати зусилля та посилити тиск на країну-агресора, щоб якомога швидше повернути додому усіх бранців Кремля та припинити переслідування мирних жителів українського півострова Крим! Тільки разом ми можемо зупинити геноцид кримськотатарського народу», – наголосила Денісова.

 

Вона також звернулася до уповноваженої з прав людини в Росії Тетяни Москалькової з вимогою захистити права громадян України, а саме забезпечити їм належні умови тримання і сприяти наданню необхідної медичної допомоги, відповідно до міжнародних стандартів поводження з ув’язненими.

2 червня в селі Курське Білогірського району Криму пройшов обшук в будинку кримських татар. Шейді Асанова розповіла, що силовики шукали документи або предмети, пов’язані з «кримінальною справою» щодо її сина. За її словами, ФСБ стверджували, що син перебуває в батальйоні імені Номана Челебіджихана.

 

Міністерство закордонних справ засудило обшук в будинку кримських татар. Прокуратура АРК відкрила кримінальне провадження через обшук.

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно проходять обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».