$1*/ mo hosting! Get going with us!
Header Image - СКЕЛЕТИ В ШАФАХ

5,290 Articles

Апеляції «Газпрому» щодо примусового виконання рішення Стокгольмського арбітражу відхилені – «Нафтогаз»

Суди Нідерландів і Люксембургу відхилили апеляції російського «Газпрому» в справах про примусове виконання рішення Стокгольмського арбітражу, повідомляє прес-служба «Нафтогазу України».

«Апеляційний суд Амстердама (Нідерланди) відхилив скаргу російського «Газпрому» щодо юрисдикції суду, тим самим підтвердивши свої повноваження у справі про визнання та примусове виконання рішення Стокгольмського арбітражу на території Нідерландів. Відповідне рішення суд ухвалив 8 липня»,– йдеться в повдіомленні.

Того ж дня, за даними «Нафтогазу», рішення на користь української компанії ухвалив Окружний суд Люксембургу. «Він відхилив скаргу «Газпрому» і підтвердив арешти відносно російської компанії на території цієї країни в межах примусового виконання рішення Стокгольмського арбітражу», – йдеться в повідомленні.

Компанія «Нафтогаз України» як сторона низки арбітражних проваджень проти російського «Газпрому» через контракти 2009 року домоглася в арбітражі повного чи часткового скасування деяких із найбільш невигідних для України умов тих контрактів.

За підсумками двох таких проваджень саме «Нафтогазові» як юридичній особі «Газпром» нині боргує понад 2,8 мільярда доларів, і ця сума постійно зростає за рахунок пені через відмову російського монополіста виконувати рішення Стокгольмського арбітражу.

Крім того, «Нафтогаз» розпочав проти «Газпрому» нове арбітражне провадження, вимагаючи суми в майже 12 мільярдів доларів у зв’язку з імовірним припиненням із наступного року транзиту російського газу через Україну. У «Нафтогазі» заявляли, що можуть відмовитися від стягнення 10 мільярдів доларів із цієї суми, якщо «Газпром» гарантуватиме продовження такого транзиту на вигідних для України умовах.

 

 

Балух знає про зустріч омбудсменів України і Росії, сподівається на обмін – адвокат

Український активіст із анексованого Криму Володимир Балух, який перебуває в російській колонії, розраховує на звільнення за списками ув’язнених, якими нещодавно обмінялися омбудсмени України і Росії, повідомила проекту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Ольга Дінзе.

«Він у курсі (про зустріч Денісової й Москалькової – ред.) і дуже сподівається на обмін. Наскільки мені відомо, Балух стоїть у списках на обмін уже близько двох років. Відповідно, якби була технічна і політична воля, то його обміняли б уже давно. Чи буде політична воля до виборів до Верховної Ради в Україні – я не знаю. Також, як і те, чи ввійде він у число тих, хто підлягає обміну або якійсь іншій юридичній процедурі – я теж не знаю. Але в списках він є», – сказала Дінзе.

Український і російський омбудсмени Людмила Денісова і Тетяна Москалькова на зустрічі в Москві 16 липня обмінялися списками українців і росіян, які перебувають у СІЗО і в’язницях двох країн.

Напередодні омбудсмени зустрілися в Києві, де обговорювалися питання звільнення українських і російських громадян, утримуваних на території Росії і України.

Тетяна Москалькова 15 липня заявила, що з 50 росіян, утримуваних в Україні, 27 осіб перебувають у місцях позбавлення волі, де 13 відбувають покарання, інші – чекають судових рішень або результатів апеляції.

Раніше Міністерство закордонних справ України повідомляло, що Росія незаконно утримує понад 70 українців. До цього числа не входять 24 українських моряки, захоплені Росією поблизу Керченської протоки в кінці листопада 2018 року, і полонені на Донбасі громадяни.

Експрем’єр Молдови відповів на критику наступниці щодо зняття санкцій із заводу в Придністров’ї

Колишній прем’єр-міністр Молдови Павел Філіп, після листа якого був виведений з-під українських санкцій «Молдовський металургійний завод» – один із найбільших платників податків у невизнаній «Придністровській Молдовській республіці», розкритикував свою наступницю Маю Санду.

В інтерв’ю Радіо Свобода 12 липня Санду назвала зняття санкцій «частиною корупційних схем»​.

Філіп заявив, що «не можна боротися за реінтеграцію країни, не знаючи проблем жителів лівого берега Дністра».

У заяві у фейсбуці він написав, що не знає, чи бувала голова уряду в Придністров’ї, і які заходи має намір вжити уряд для врегулювання конфлікту. «Прем’єр-міністр зобов’язаний захищати права й економічні інтереси вітчизняних підприємств. І, якщо Мая Санду не знає, хочу нагадати, що ММЗ офіційно зареєстрований в Агентстві держпослуг, і там працює понад 2340 робітників», – написав колишній прем’єр-міністр Молдови 18 липня.

Минулого тижня нова прем’єр-міністр Молдови Мая Санду заявила, що виведення з-під українських санкцій «Молдовського металургійного заводу» – одного з найбільших платників податків у невизнаній «Придністровській Молдовській республіці» – відбулося внаслідок «корупційних схем» попереднього уряду.

Раніше журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») і проекту розслідувань RISE. Moldova виявили, що українські санкції із проросійського «ММЗ» були зняті за прямою вказівкою з Адміністрації президента Петра Порошенка після листа тодішнього прем’єра Молдови Павела Філіпа – ставленика молдовського олігарха Влада Плахотнюка, який називав Порошенка своїм «старим другом».

Санду наголосила, що без участі Кишинева «більшість із цих корупційних схем не могли б існувати», і саме «гроші з корупційних схем» дозволили так довго проіснувати «режиму» в невизнаному Придністров’ї.

Також прем’єрка зазначила, що лист із проханням зняти санкції з металургійного заводу в «ПМР», який молдовський уряд надіслав тодішньому керівництву України, став сюрпризом і в самій Молдові – адже підприємство, якого він стосувався, «не сплачує жодних податків» до її бюджету.

За кілька днів після публікації розслідування група депутатів парламенту Молдови виступила із вимогою до тодішнього молдовського прем’єр-міністра Павла Філіпа прозвітувати щодо його листа до українського президента Петра Порошенка, який став формальним приводом для зняття санкцій із «ММЗ».

В Адміністрації тодішнього президента України Петра Порошенка відповіді «Схемам» не надали. Знімальна група намагалася запитати про справу безпосередньо у Петра Порошенка – за першої після отримання інформації його появи в публічному просторі. Це сталося 21 квітня – під час голосування на виборах президента України у другому турі. Але Порошенко так він не відповів.

Павел Філіп говорити про свій лист не захотів.

Мережа «Опора» підбила попередні підсумки передвиборчої кампанії

Громадянська мережа «Опора» у п’ятницю підбила попередні підсумки, які зробили її спостерігачі в перебігу передвиборчої кампанії на дочасних виборах до Верховної Ради України. Як йдеться у звіті мережі, протягом травня-липня спостерігачі виявили 2147 інцидентів із ознаками порушення виборчого законодавства, 83% з яких стосувалися порушення правил ведення передвиборної агітації і, як правило, не передбачають кримінальної відповідальності.

«Порушення правил ведення агітації та непрямий  підкуп виборців стали ключовими викликами для демократичних парламентських виборів в Україні… Зловживання адміністративними ресурсами у виборчих цілях не є масовими на центральному рівні, але вони можуть суттєво вплинути на результати виборів у конкретних виборчих округах», – йдеться у звіті.

За даними «Опори», найбільшу за масштабами та форматами агітацію розгорнули п’ять політичних партій: «Європейська солідарність», «Слуга народу», «Українська стратегія Гройсмана», «Батьківщина» і «Радикальна партія Олега Ляшка».

«Сюди ж можна віднести партію «Голос», однак, на відміну від інших активних у межах усієї України партій, агітаційна кампанія «Голосу» є малопомітною у Луганській та Донецькій областях. Ще три партії («Опозиційна платформа – За життя», «Свобода», «Опозиційний блок») проводять не менш інтенсивні, але регіонально акцентовані агітаційні заходи», – зазначили спостерігачі.

За приблизними оцінками спостерігачів, під час виборчої кампанії найбільш масово було реалізовані технології «чорного» піару проти політичних партій «Голос, «Слуга народу», «Опозиційна платформа – За життя», «Європейська солідарність».

У звіті мережі йдеться, що на сьогодні відсутні дієві механізми контролю за обігом коштів, витрачених на рекламу в інтернеті кандидатами. В «Опорі» кажуть, що, за приблизними підрахунками, в межах періоду виборчої кампанії партії та кандидати витратили на політичну рекламу у соцмережі Facebook понад 1 мільйон 800 тисяч доларів США.

19 липня – останній день, коли дозволена передвиборча агітація кандидатами у народні депутати на позачергових виборах до Верхової Ради, що відбудуться цієї неділі, 21 липня.

 

 

 

 

 

 

ДБР порушило справу про можливе незаконне вивезення судді до Молдови

Слідчі Державного бюро розслідувань зареєстрували кримінальне провадження щодо організації можливого незаконного вивезення групою осіб судді через державний кордон України до Молдови, повідомляє у п’ятницю прес-служба відомства.

«За поширеною в ЗМІ інформацією, до організації незаконного вивезення судді може бути причетне колишнє керівництво держави. Зараз відбувається досудове розслідування, зокрема перевірка оприлюднених фактів», – йдеться в повідомленні.

У ДБР зазначили, що кримінальне провадження відкрили за двома статтями – про незаконне переправлення осіб через державний кордон і щодо зловживання владою або службовим становищем.

9 серпня 2016 року детективи НАБУ викрили суддю судді Дніпровського районного суду Києва Миколу Чауса в одержанні неправомірної вигоди в розмірі 150 тисяч доларів. Ці кошти виявили у двох скляних банках. Одну з них суддя особисто закопував у дворі власного приватного домоволодіння.

Верховна Рада 6 вересня 2016 року підтримала подання ГПУ про надання згоди на затримання та арешт (взяття під варту) судді. З 11 листопада 2016 року Микола Чаус перебував у міжнародному розшуку за лінією Інтерполу з метою арешту та подальшої екстрадиції в Україну.

1 березня 2017 року Чауса затримали в Молдові. Одразу після цього Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявила про наміри вимагати видачі його Україні для проведення досудового розслідування відповідно до законодавства. На початку березня 2017 року документи на екстрадиційний арешт судді направлено молдовській стороні. Захист екс-судді Чауса заявляв, що наполягатиме на наданні йому політичного притулку в Молдові.

У листопаді 2017 року Вища рада правосуддя звільнила Миколу Чауса з посади судді Дніпровського районного суду міста Києва, бо 1 вересня 2016 року у судді закінчилася відпустка, однак після цього він на роботі не з’являвся.

У «Нафтогазі» назвали умови, на яких пропонують Росії продовжити транзит через Україну

Україна готова домовлятися з Росією щодо збереження транзиту газу через свою територію, заявив комерційний директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко.

Таким чином він прокоментував заяву міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про те, що Москва нібито готова до перемов «про збереження постачання українським маршрутом». 

«Зазначу, що і Україна готова. Ми готові і не чекати вересня (російська сторона казала, що чекає вересня)», – стверджує Вітренко.

Він зауважив, що українську національну енергетичну компанію задовольняє варіант, запропонований раніше віце-президентом Єврокомісії Марошем Шефчовичем.

Читайте також: «Газпром» без України ще багато років не зможе виконувати експортні контракти – Омельченко​

«Це має бути операторська угода (про поєднання газотранспортних систем, interconnection agreement) щодо потужностей об’ємом 90 мільярдів кубометрів щороку, та угода про бронювання потужностей (або своп) на 60 мільярдів кубометрів щороку в середньому впродовж 10 років. Всі умови цих договорів будуть стандартними в Європі, тобто щодо їхньої економічної обґрунтованості не має бути сумнівів», – пояснює Вітренко.

Він додав, що затягування часу в переговорах «не є в інтересах жодної зі сторін».

Читайте також: «Нафтогаз»: суд Англії вирішив «заморозити» 145 млн доларів дивідендів для «Газпрому»​

«Росія може хотіти уникнути звинувачень у Європі щодо чергової газової кризи», – припустив комерційний директор «Нафтогазу».

18 липня голова МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Москва «готова домовлятися» про продовження транзиту газу через територію України.

Чинний транзитний контракт України з «Газпромом» було укладено в 2009 році строком на 10 років. Після його завершення (з 2020 року) російський газовий монополіст має намір максимально скоротити транзит свого газу через територію України.

Правозахисники закликають Зеленського ветувати закон про примусову хімічну кастрацію педофілів

15 правозахисних організацій України звернулися до президента Володимира Зеленського з проханням ветувати закон №6449, ухвалений Верховною Радою 11 липня, про посилення відповідальності за статеві злочини проти неповнолітніх, зокрема, про впровадження примусової хімічної кастрації. Про це Радіо Свобода повідомили в ГО «Форпост», яка є одним із підписантів звернення.

За словами керівниці ГО Форпост» Олени Подолян, правозахисники мають свої аргументи щодо того, що цей закон порушує права людини.

«На сьогодні та офіційна класифікація хвороб, якою ми користуємось в Україні, визначає педофілію як сексуальний потяг до дітей, неповнолітніх. Судячи з нового Закону, злочинцями автоматично стають всі люди з педофілією. Насправді не кожен педофіл вчиняв злочини на сексуальному підґрунті, він може відчувати потяг, але не здійснювати ніяких дій. Таким чином, ми маргіналізуємо людей із психічними розладами. Зараз, за логікою закону, якщо педофіл стоїть на обліку в психіатра, то ми автоматично маємо зараховувати його до злочинців», – сказала Олена Подолян.

«Щодо примусової хімічної кастрації – це велике питання, наскільки вона є дієвим заходом, оскільки, як вже було сказано, не кожен, хто вчинив сексуальний злочин відносно дитини, має неконтрольований сексуальний потяг до дитини. Злочин могла вчинити людина, яка керувалася мотивами наживи, або була в стані алкогольного сп’яніння тощо. До того ж, будь-яке медичне втручання потребує поінформованої згоди пацієнта, навіть засудженого. Виключення з цього правила повинні бути проаналізованими окремо відповідними експертами», – додала вона.

За словами Подолян, правозахисники і психіатри також вбачають небезпеку в створенні відкритого реєстру людей із педофілією.

«Окрім правових аспектів, це може вплинути на соціальну ситуацію: відкритий реєстр може породжувати в людях бажання вчинити самосуд. При цьому у нас немає превенції, немає дієвих механізмів допомоги дітям, які потерпають від сексуального насилля. Немає програм сексуального виховання, крім роботи, яку проводять неурядові організації. Ця тема табуйована в суспільстві», – заявила Олена Подолян.

Звернення до президента Володимира Зеленського підписали Харківська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківський інститут соціальних досліджень, Центр прав людини ZMINA, Харківська обласна фундація «Громадська альтернатива», Центр громадянських свобод, ГО «Правозахисна група «СІЧ» та інші організації.

11 липня Верховна Рада України ухвалила зміни до законодавчих актів, якими посилила відповідальність за злочини, вчинені щодо малолітніх, неповнолітніх та осіб, які не досягли статевої зрілості. Рада доповнила Кримінальний кодекс статтею про примусову хімічну кастрацію.

Ветувати цей закон президента закликала і виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун.

Позаторік у Верховній Раді був зареєстрований інший законопроект (6607), який передбачає посилення відповідальності за злочини проти статевої недоторканності малолітніх​, зокрема добровільну хімічну кастрацію, якою можна буде замінити невідбуту частину покарання після 10 років ув’язнення. Цей законопроект парламент 11 липня ухвалив за основу, але не повністю.

Суд не відсторонив співробітницю МОЗ за клопотанням ДБР – Супрун

Печерський суд не задовольнив клопотання Державного бюро розслідувань щодо відсторонення Тетяни Думенко від посади директори Державного експертного центру Міністерства охорони здоров’я. Про це повідомила виконувачка обов’язків голови МОЗ Уляна Супрун.

Очільниця МОЗ назвала справу «сфабрикованою від самого початку».

«Єдиною метою кримінального провадження було відсторонити директорку ДЕЦ. Це мало стати помстою за зруйновані багатомільйонні схеми фармацевтичної мафії. Міністерство охорони здоров’я України буде вимагати притягнути до відповідальності ініціаторів та виконавців цієї атаки», – написала вона.

16 липня МОЗ повідомило, що ДБР спільно зі Службою безпекою України вручило підозру в кримінальному правопорушенні очільниці одного з органів міністерства, Державного експертного центру, Тетяні Думенко. Супрун стверджує, що причиною переслідування 

СБУ звинувачує Думенко в службовій недбалості, яка призвела до «неефективного використання ввіреного майна, та як наслідок нанесення матеріальної шкоди підприємству на суму понад 1,4 мільйона гривень».

Соратники Зеленського повернули в бюджет Росії гроші і розірвали договір на фінансування фільму

Російська медіа-компанія «Грин Филмс», яка через кіпрську фірму належить соратникам президента України Володимира Зеленського, повернула назад отримані з бюджету Росії кошти на фінансування кінострічки «Вниз». Про це повідомляють журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

Відповідно до даних Єдиного порталу бюджетної системи Російської Федерації, 4 квітня 2019 року Мінкультури Росії і ТОВ «Грин Филмс» уклали додаткову угоду. Відповідно до неї, було ухвалене рішення про розірвання угоди від 25 жовтня 2017 року про фінансування фільму «Вниз» із бюджету Росії.

В угоді йдеться про те, що «Грин Филмс» повернула вже отримані кошти від Мінкультури Росії платежем від 19 лютого 2019 року. Йшлося про 35 мільйонів рублів – за курсом на час отримання ця сума становила понад 16 мільйонів гривень.

Крім того, відповідно до третього пункту нової угоди, ТОВ «Грин Филмс» зобов’язане виплатити відсотки Міністерству культури Росії у розмірі 3 мільйони 160 тисяч рублів «за користування грошовими коштами федерального бюджету».

​На початку 2019 року «Схеми» з’ясували, що Володимир Зеленський і його бізнес-партнери мають компанії у Росії, попри запевнення тоді ще кандидата у президенти, що закрили бізнес у 2014 році. Журналісти знайшли три російські фірми, які займаються виробництвом кінофільмів і телевізійних програм: «Вайсберг Пикчерс», «Платинумфильм» і «Грин Филмс».

Засновник усіх трьох компаній – зареєстрована на Кіпрі Green Family Ltd, кінцевим бенефіціаром якої був вказаний Володимир Зеленський і його партнери по «Кварталу 95».

 

​Володимир Зеленський спочатку заперечував цей факт, але потім визнав і вибачився перед журналістами.

​Тоді з’ясувалося, що компанія «Грин Филмс» не лише працює в Москві, але й успішно пройшла відбір у конкурсі на отримання державного фінансування з бюджету Росії та отримала 35 мільйонів рублів на фінансування фільму-трилера «Вниз».

У березні «Схеми»​ повідомляли, що Володимир Зеленський позбувся частки у російському кінобізнесі на користь Андрія Яковлєва – автора «Студії Квартал-95». Він вийшов із кіпрської компанії-засновниці ТОВ «Грин Филмс» Green Family LTD. Після цього частки у Green Family LTD розподілилися так: Андрій Яковлєв – 400 євро, Борис Шефір – 300 євро, Сергій Шефір – 300 євро, Appex International LTD Тімура Міндіча – 1000 євро.

Андрій Яковлєв, Борис та Сергій Шефіри – давні бізнес-партнери Зеленського по «Кварталу 95». Тімур Міндіч – соратник Ігоря Коломойського і бізнесмен, що має частку в наближених до олігарха медіаструктурах.

21 травня 2019 року Сергій Шефір був призначений першим помічником президента Володимира Зеленського.

Парубій знову просить Зеленського переписати листа щодо позачергового засідання

Якщо ви хочете проведення сесії, а не демонстрації передвиборчого шоу, ваш офіс без труднощів міг би швидко привести текст листа у відповідність до вимог закону – спікер